Загинув, рятуючи побратима: спогади про Героя з Волині Андрія Мефаніка

07 травня 2025 р. 08:29

07 травня 2025 р. 08:29


У липні 2023 року до Маневицької громади прилетіла сумна звістка із фронту про загибель у районі села Берестове Донецької області нашого оборонця – жителя с. Череваха, старшини 14-ої окремої механізованої бригади, 46-річного Андрія Мефаніка, який ціною власного життя врятував своїх побратимів.

Про це повідомляють у Маневицькій газеті "Нова доба" , - інформує ВолиньUA .

Пізно ввечері 23 липня 2022 року Маневицька земля зустрічала свого Героя. Жителі сіл громади, селища Маневичі навколішки із сумом та сльозами на очах поглядом проводжали військовий кортеж, який віз тіло нашого захисника до рідної Черевахи, де він виріс, де створив власну сім’ю, де у колі своїх рідних хотів зустріти старість.

Чи не все село, а також чимало жителів інших сіл громади, представники влади, військовослужбовці прийшли до будинку Андрія Мефаніка у неділю віддати йому останню шану, підтримати рідних добрим словом та молитвою. Невимовно боляче було дивитись на згорьованих матір, дружину, доньок, сестер, онуків, які, як здавалось, ще не до кінця вірили у те, що їхній рідненький більше не посміхнеться їм, не пригорне, не скаже доброго слова…

У супроводі духового оркестру військові на плечах несли закриту труну головною вулицею села до місцевого Свято-Георгіївського храму, на подвір’ї якого десятеро священнослужителів громади відслужили панахиду. Настоятель храму Олександр Стельмащук пригадав такий випадок:

Пані Олена розповіла, що брат спершу не дзвонив, а потім телефонував тричі і сказав, що два тижні зв’язку не буде. Цей час закінчувався у суботу, а у неї саме був день народження і Андрій обов’язково мав би подзвонити, бо завше, хоч і небагатослівно вітав: «Мала, я тебе вітаю, тримайся». Та замість цього подзвонили і сказали, що його вже немає. А наступного дня приїхали із військкомату та показали фото на впізнання Андрія Мефаніка по татуюванню та натільному хрестику.

Також рідним вдалось зв’язатися із власником телефона, з якого вперше дзвонив чоловік. Чоловік підтвердив загибель і розповів, що Андрій був справжнім Героєм, бо виніс із поля бою майже всіх поранених. Коли повернувся за останнім, осколок наскрізь пронизав його тіло.

На місцевому кладовищі пролунали Гімн України та постріли почесної варти. Слова подяки воїну за виконання військового обов’язку та співчуття мамі Ганні Кузьмівні й усій родині висловили Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк, заступник начальника Першого відділу Камінь-Каширського РЦК та СП Юрій Мізюк, староста села Людмила Шилак та настоятель храму Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії смт Маневичі протоієрей Михайло Мельничук.

Вічна пам’ять Герою! Слава Україні! Щирі співчуття матері, дружині, донькам, сестрам та усій родині.

Загинув, рятуючи побратима: спогади про Героя з Волині Андрія Мефаніка

Загинув, рятуючи побратима: спогади про Героя з Волині Андрія Мефаніка

Джерело: volynua.com

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua