У Луцьку новонароджені ігрунки вижили завдяки турботі та професіоналізму доглядальниць зоопарку

11 травня 2025 р. 16:59

11 травня 2025 р. 16:59

Ці братик і сестричка у пари ігрунок біловухих народилися минулоріч 24 квітня. Проте у же понад рік у них замість мами-ігрунки – мама Іванка.

Про турботу та професіоналізм доглядальниць, які дали шанс на життя навонародженим карликовим мавпочкам, розповіли у Луцькому зоопарку .

Коли вранці того дня доглядальниця зайшла до вольєру, вона побачила одне з малят на підлозі. Звичайно, його передали на огляд ветеринару. Як виявилося на рентгені, дитинча мало зламану лапку. Проте робити операції, щоб поставити пластину, не можна було. Допомогти новонародженій самичці міг лише дуже ретельний догляд. Це мавпеняті взялася забезпечувати Іванка.

Перші два тижні мавпеня завжди було з нею: їздило і додому, і на роботу відповідно до Іванчиного графіку. Дівчина годувала маля, давала медикаменти. А ще намагалася своєю турботою та любов’ю здолати той переляк, яке відчувала маленька ігрунка, що була під постійним спостереженням людей.

Коли самопочуття тваринки покращилося, мавпеняті збільшили простір, аби воно могло потихеньку рухатися. «Дівчинка» отримала для проживання власний зручний вольєрчик.

Тим часом ще одне маля теж мало не найкраще здоров’я. Воно виявилося самцем. Тож у зоопарку після чергового огляду ухвалили рішення і його заради порятунку передати під опіку Іванці.

«Хлопчика» забрали від батьків, пролікували. Коли обидві тваринки дійсно зміцніли, їх з’єднали. Поки лікувалися, набиралися здоров’я, то підросли, тож потреби повертати до батьків вже не було. Та й не факт, що ті б прийняли дорослих особин, впізнавши у них своїх малят.

Тепер живуть мавпенята дружно, весело і комфортно. Гамачки, іграшки, смаколики – все, як у звичайних дітей. Щодо майбутнього, то самичці, перелом у якої зрісся, все ж пожиттєво будуть потрібні особливі умови проживання, що мінімізують повторну травматизацію лапки. У вольєр до великого товариства собі подібних їй не можна.

А поки Іванка виняньчувала цих малят, пара ігрунок, їхніх батьків, знову навесні цього року народила потомство. Дитинчата наразі дуже маленькі і міцно тримаються за спину тата, маскуючись у його хутрі. До мами ж ідуть поїсти. Мавпенята гарні та здорові, тож і батьки проявляють максимум турботи про них, тоді як їхні старші братик і сестричка не вижили у дикій природі. Шанс на життя вони отримали через добре серце та професіоналізм доглядальниць Луцького зоопарку.

Довідково:

Ігрунки мають завдовжки від 18 до 30 сантиметрів і хвіст до 40 сантиметрів. Вага – від 230 до 450 грамів. Волосяний покрив переважно сірого чи чорного забарвлення, іноді з різко контрастним кольором на голові та горлі.

Характерними є білі, жовті чи чорні пучки на вухах. Хвіст надзвичайно довгий і пухнастий і зазвичай із чорним і сірим кільцями. Вони мають спеціалізований зубний ряд на нижній щелепі: ікла приблизно такої ж висоти, як і різці, утворюючи знаряддя для розгризання кори дерев. Кінцівки досить короткі.

Ігрунки активні вдень. Уночі сплять у дуплах дерев або в заростях рослин. Вони мешканці дерев, де або ходять рачком, або стрибають. Живуть разом групами від двох до 15 тварин.

Їхня соціальна організація є унікальною серед приматів і називається «кооперативною поліандричною групою». Ця комунальна система розмноження включає групи з кількох самців і самок, але лише одна самка є репродуктивною. Самки спаровуються з кількома самцями, і кожен несе відповідальність за виношування потомства. Члени групи спілкуються один з одним за допомогою міміки, пози тіла та звуків.

Ігрунки здатні прогризати отвори в корі дерев, щоб дістати деревний сік завдяки своїм спеціальним зубам. Ця їжа особливо важлива у час, коли фруктів і насіння, іншого важливого джерела їжі, мало. Іншу частину раціону складають комахи та павуки, іноді вони також їдять яйця і дрібних хребетних. Основними хижаками для них є коти, удави, хижі птахи й гігантські тарантули для дитинчат.

Після періоду вагітності приблизно від 140 до 150 днів, в основному народжуються дизиготні близнюки, хоча деякі види народжують одне дитинча, а іноді буває, що самки народжують трійню. Через кілька місяців молодняк відлучають, і він стає статевозрілим приблизно у 12–18 місяців.

Ігрунки є єдиною групою приматів, яка регулярно народжує близнюків, що становить понад 80 % пологів у досліджених видів. На відміну від інших приматів, тут самці зазвичай забезпечують стільки ж батьківської турботи, як і самки. Батьківські обов’язки можуть включати носіння, захист, годування, заспокоєння та навіть участь в іграх з нащадками. У деяких випадках, як-от у тамарина (Saguinus oedipus), самці, особливо ті, що є батьками, навіть проявляють більшу участь у догляді, ніж самки.

Нащадки живуть у групі та надають значну допомогу у вихованні молодняку. За дітьми доглядають всі члени групи.

Волинські