вологість:
тиск:
вітер:
Не зламали сталінські табори: Ніна Вірченко навіть у 95 навчає студентів!
24 травня 2025 р. 16:15
24 травня 2025 р. 16:15
«Я – донька петлюрівського офіцера, я горджуся цим, батько ходив у бої за Україну».
Ця неймовірна жінка-науковець зіграла одну із ключових ролей у поверненні пам’яті про видатного математика родом з Волині Михайла Кравчука – вона опрацювала та систематизувала його праці
5 травня у Тернополі відсвяткувала свій 95-й рік народження докторка фізико-математичних наук, авторка понад шести сотень наукових праць і дисидентка Ніна Вірченко.
Вона відкрила світові видатного українського математика – Михайла Кравчука, теж репресованого вченого, який помер у радянських концтаборах у 1942 році. Як відомо, роботи Михайла Кравчука, який народився у селі Човниця на Волині, стали основою для створення першого комп’ютера, також він був засновником школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки, співтворцем першого тритомного словника української математичної термінології.
Ніна Вірченко не просто опрацювала праці Михайла Кравчука, а й зробила багато для збереження пам’яті про нього. При цьому самій пані Ніні довелось пройти через сталінські застінки. «Я все це переносила з гідністю українки, бо пам’ятала, хто я така, Україна – все моє життя», – каже Ніна Вірченко, ювілярка-науковиця.
А почалося все у тридцятих роках на Черкащині, коли ще школяркою Ніна придумала собі псевдо, яке стало кредом усього її життя – УЖМА: українка, жінка, математик, астроном. «Я – донька петлюрівського офіцера, я горджуся цим, батько ходив у бої за Україну і я разом з ним, це умовно, бо я була мала ще. Любила Україну, бажала їй добра і далі все життя жити, працювати для України», – говорить пані Ніна.
Коли студенткою Київського університету щиро розповідала однокурсникам про історію УПА та УНР, її найближча подруга здала дівчину НКВС.
І коли вже студенткою Київського університету щиро розповідала однокурсникам про історію УПА та УНР, її найближча подруга здала дівчину НКВС. Ніну Вірченко засудили на десять років. «Арешт, Іркутська область, та ще й спецтабори, лісоповал, слюда і робота безконечна. Там я теж працювала, навчала дівчат навколо себе», – згадує мужня жінка.
Своєї математики вона навчала скрізь – у таборах, пишучи формули на снігу. Після повернення із Сибіру – у школах глухих українських сіл, і пізніше, коли їй таки дозволили закінчити університет, усе життя викладала математику. І навіть зараз, у похилому віці, каже її донька, коли робить вправи, то теж із математичним нахилом.
«Ми дуже гордимося тим, що мама досі працює, викладає, тобто ми її перевезли до Тернополя з Києва і вона продовжує викладати в Київському політехнічному інституті, продовжує вчити студентів по «зуму». І це, мабуть, є секрет довголіття – любов до математики, любов до молоді», – каже її донька Марічка Доценко.
Науковиця розповідає, що математичної формули довголіття не вивела, але, мабуть, саме копітка праця над тим, що любиш, і є тим подовжувачем життя.
Джерело: www.volyn.com.ua
Новини рубріки
«І вся моя любов на них рікою хлинула…»: драматична історія кохання Василя Зінкевича
24 травня 2025 р. 21:02
Завтра у Луцькому районі попрощаються з загиблим Захисником
24 травня 2025 р. 20:46
