А в класі, де понад півстолітя тому вчились, лишились тільки спогади щемкі

25 травня 2025 р. 19:24

25 травня 2025 р. 19:24


Минуло 60 років відтоді як ми, випускники середньої школи № 1 востаннє стояли на урочистій лінійці, прощаючись з рідною школою. Наш 11-Б клас був згуртованим, відповідальним колективом, чим завдячуємо  класній керівниці Марфі Михайлівні, яка дала нам ґрунтовні знання з математики, а ще уроки життя.

Виховуючи та навчаючи нас, багато зусиль, вмінь і терпіння доклали наставники світлої пам’яті Марфа Детюк, Віра Дідун, Єфрем Нагрода, Петро Падалко, Ніна Юрченко, Галина Шимко, Богдан Туркевич, Ніна Шевченко…   Низький їм уклін і добра пам’ять!

На жаль, і однокласники не всі дожили до цього ювілею. Білими журавликами відлетіли у Вічність Люся Подзізей, Леся Павлосюк, Микола Карпюк, Микола Андросюк, Віра Хвостова, Олег Гадзевич…  Невідомо, чи цей список остаточний.

Випускникам 1965 року…

Переглядаю фото чорно-білі,

Яким вже понад шість десятків літ.

Які ми юні тут, трохи несмілі.

Прощавай, школо, ми виходим в світ!

У центрі – наша строга класна мама,

Яка нас по країні Знань вела,

Не тільки математики навчала –

Путівку у життя усім дала.

Зайти би в школу, клас, в якому вчились –

Там промайнули світлі роки й дні.

З минулого нічого не лишилось

У класі тім, лиш спогади щемкі.

У Першовересень скрізь фарба пахла,

Розносився чорнобривців аромат.

У той час наставникам не дарували

Розкішних дорогих таких троянд.

Батьки до школи йти не поспішали,

Якщо в дитини з’явиться синець.

Там вчитель є – усі це добре знали.

Учитель був тоді усім взірець.

Ми ще тоді не мали телефонів,

Комп’ютерів, звичайно, не було.

Не знали ми сучасних технологій

І не писали НМТ і ЗНО.

Та всі успішно закінчили школу,

Професії потрібні здобули.

Економісти, швеї і військові,

Учителі та водії були.

А ще – професор університету,

Доярка, що мала ордени,

Засновник популярного оркестру

«Арсен», що актуальний у наші дні.

Та ким би ми тоді в житті не стали,

Невдачі й успіхи у нас були.

Ми всі трудились, працю шанували,

А головне – людьми були завжди.

Далекого дитинства теплий спомин –

Це рідна школа, друзі, вчителі.

Поки живемо, мислимо і ходим,

Нам не забути тих прекрасних літ.

Таїсія ІВАНЧУК (ОЛІФЕРОВИЧ)

А в класі, де понад півстолітя тому вчились,  лишились тільки спогади щемкі

Джерело: slovopravdy.com.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua