вологість:
тиск:
вітер:
Директор ліцею втік у військо попри бронювання: як історик з Луцька служить заступником комбата 100 ОМБр на Донеччині
Втік на фронт і попри бронювання пішов служити у ЗСУ. Микола у 100-й окремій механізований бригаді — заступник командира батальйону 100 окремої механізованої бригади на псевдо “Директор” — освітянин з 30 річним стажем. Військовий розповідає: обманював дружину, що волонтерить, а сам був у війську. На Донбасі не може пройти повз зруйновану школу і не сфотографувати. Каже, в його мирному Луцьку діти мають знати: їхні цілі школи — це цінність.
Як освітянину із 30-річним стажем — армійська служба та що боїться почути від рідних загиблих побратимів — він розповів Суспільне Донбас.
Микола показує на телефоні фото зруйнованої школи у Костянтинівці .
“Чесно, перше — така жаль, бо у мене школа, в гіршому стані, відверто, як ті школи, які зараз тут зруйновані. А так — якби спеціально, цілеспрямовано зруйнувати не просто там десь попасти, а чимось важким, щоб цілий під’їзд, там цілий проліт, декілька поверхів було зруйновано”, — каже Микола.
Освітянин з 30-річним стажем та вчитель у третьому поколінні, на Донбасі він зібрав вже колекцію фото розбитих шкіл. Микола на псевдо “Директор” у Луцьку до повномасштабного вторгнення очолював ліцей.
“Я просто втік на війну, того що вчителів не беруть на війну — заброньовані. Навіть дружину обманював: казав, що їду допомагати як волонтер. Маю двох синів, вони теж служать, і якось залишатися вдома було… Як вчитель історії — як потім дітям розказувати? “А де ви були, коли була війна?”, — говорить чоловік.
Пройшов шлях від санітарного інструктора до заступника командира батальйону з морально-психологічної підтримки.
“У мене у дипломі написано: вчитель історії, методист виховної роботи. Тобто якраз виховна робота, то якраз основне це в серії МПЗ , ППП . Якраз і дало можливість, можливо знайти часом легший шлях до спілкування з солдатами. Саме важко — це спілкуватися з родинами зниклих безвісти. Кожен раз боюся, що спитаються: “Чого він загинув, я живий?”. На щастя, жодного разу такого запитання не прозвучало”, — каже заступник командира батальйону 100 ОМБр.
Раз на рік — на свято першого чи останнього дзвоника — він обов’язково приїздить до ліцею, каже “Директор”.
“Один випускник досі служить у підрозділі БпЛА. Два випускники служили у ліцею. Один офіцер зараз вже — командир роти. Приємно, що хтось є такі учні, які стали поряд. Мабуть, я не найгірший був вчитель. Ну і сумно: росте кількість дошок на вході. Два випускники мого ліцею отримали Героя України — посмертно…”, — каже “Директор”.
Він мріє про те, як повернеться до свого кабінету не у військовій формі. І тоді, каже, зможе підібрати потрібні слова, щоб розповісти учням про війну, яка нарешті стане історією.

Новини рубріки

В Україні хочуть скасувати безстрокові права. Хто має оновлювати документи
04 червня 2025 р. 07:01

Діти героїв-військових з Шацької громади відпочиватимуть в Італії
04 червня 2025 р. 06:31

У Ківерцівській громаді відкрили Центр життєстійкості
04 червня 2025 р. 06:00