Зустрічі і відкриття другої «Криміади»

05 червня 2025 р. 12:36

05 червня 2025 р. 12:36

Фестиваль “Криміада” названий на честь одного із фундаторів Академії наук України, видатного мовознавця, вченого, письменника, нашого земляка Агатангела Кримського. У часи, коли слово українське таврували і цькували, він назвав українську мову повноцінною, глибокою, гідною науки та державності. Кримський досліджував її корені, граматику, діалекти, ставив її на один щабель з розвинутими мовами світу.

«Криміада» розпочалась із хвилини мовчання, якою вшанували світлу пам’ять полеглих Героїв та всіх, хто віддав життя за Україну. Вітали учасників фестивалю міський голова Ігор Пальонка, голова громадської організації «Міжнародне громадське об’єднання «Волинське братство» Сергій Шевчук та ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось, архієпископ Володимирський і Нововолинський Матфей.

За професіоналізм, активну участь у формуванні мовної культури молодого покоління та утвердження українського слова як основи національної ідентичності подяки «Волинського братства» та міського голови отримали вчителі української мови та літератури начальних закладів міської громади.

Виставку художніх робіт з колекції художнього музею навчального закладу, присвячену видатному мовознавцю, представили директор педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського Микола Савельєв та голова циклової комісії Тетяна Токарева-Асмолкова.

Презентацію 12-томного видання творів Олени Пчілки провела кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки Вікторія Сірук. За її словами, проведена колосальна робота, працювали не лише українська команда дослідників і літературознавців, а й представники української діаспори. Науковиця розповідала, що на відміну від Лесі Українки, Олена Пчілка мала не дуже каліграфічний почерк, важко було прочитати деякі фрагменти, унікальним назвала другий том цього видання, який найбільший, найоб’ємніший, має більше 1300 сторінок.

Серед почесних гостей фестивалю «Криміада» – архієрей Православної церкви України, митрополит Переяславський та Вишневський (м. Київ) Олександр Драбинко. Він представив унікальні факсимільні видання рукописних релігійних книг – «Мазепинського Євангелія» у перекладі арабською мовою та «Пересопницького Євангелія», робота над яким розпочалася ще у 2007 році.

Копія Пересопницького Євангелія, представлена на заході, повністю відповідає оригіналу за розміром і вагою, яка становить більше дев’яти кілограмів. Кожна глава книги оздоблена вишуканими ілюстраціями, виконаними на позолоченому тлі, а папір, що нагадує пергамент, виготовлявся спеціально у Фінляндії. Такі факсимільні примірники сьогодні зберігаються в особистих колекціях усіх президентів України.

А сам оригінал Пересопницького Євангелія – святині українського народу – зберігається серед стародруків у Національній бібліотеці України імені В.  І. Вернадського.Митрополит прирівняв цей манускрипт до державних клейнодів, адже на оригіналі цієї старовинної книги складають клятву на вірність президенти України. Владика зазначив, що для пергаменту, на якому воно написано, були потрібні до 450 шкур телят. У свій час Іван Мазепа теж фундував цю книгу, давав її на реставрацію, зокрема обтягнув оксами- том. На Євангелії залишився автограф гетьмана.

Митрополит Олександр передав факсимільну копію Пересопницького Євангелія директору Володимирського педагогічного фахового коледжу.

У свою чергу Микола Савельєв зазначив, що навчальний заклад започаткує нову традицію: відтепер першокурсники складатимуть присягу, поклавши руку на цю духовну святиню.

Микола Тимошик – доктор філологічних наук, професор, журналіст привіз до Володимира та презентував книги з унікального видавничого проєкту «Запізніле вороття», де він виступає видавцем, упорядником, автором передмов і приміток кожного з видань. В основі видавничої серії – досі не друковані в Україні, заборонені свого часу радянським режимом, твори видатного діяча українського відродження, соратника Михайла Грушевського Івана Огієнка (митрополита Іларіона). Серед них перевиданий в Україні твір “Митрополит-мученик Арсеній Мацієвич”.

Митрополит Арсеній Мацієвич походив з волинського шляхетського роду, народився в місті Володимирі 1697 року в родині православного священника. Дід його був поляком, а батько унійним священником у Володимирі. Здобув гарну освіту: вчився в місцевій духовній школі, у Львівській та Київській. Він підняв свій голос проти зросійщення української церкви, проти нищення української ідентичності, через що пережив арешт, заслання та мученицьку смерть від холоду й голоду в кам’яному мішку Ревельської в’язниці.

Під час фестивалю також відбулась відеопрезентація книги української письменниці Марини Гримич: докторки історичних наук, кандидатки філологічних наук, членкині Національної спілки письменників України. У книзі “Умерови: історія родини на тлі кримськотатарського національного руху XX–XXI століття” відображено долю народу, боротьбу за Крим, за право бути собою. У презентації взяв участь один із героїв цієї книги – Ільмі
Умеров, громадський діяч, політик, представник кримськотатарського народу.

Через онлайн зв’язок до заходу приєдналася докторка філософії, доцентка Центру буддійських досліджень Університету Катманду в Непалі Марія Васильєва. Вона вела розмову про актуальну і перспективну тему в добу стрімкого розвитку технологій, зокрема використання Штучного Інтелекту в перекладі книг, яке місце у цьому новому світі залишиться за людиною-перекладачем і які виклики постають перед сучасною лінгвістикою та освітою.

Наступна частина «Криміади» була присвячена перекладачам і перекладам, які дарують українському читачеві найкращі зразки світової літератури. Про те, як здійснювали переклади ретродетективів польського письменника Кшиштофа Бохуса, розповів перекладач та дипломат – Ігор Родюк. Крім нього робили переклади цих книг Микола Ярмолюк, а також світлої пам’яті його син Тарас Ярмолюк. Ігор Рудюк поділився своїми роздумами про мистецтво перекладу, його виклики та натхнення, розповів про окремі курйозні ситуації, які виникають.

Директор Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького Володимир Стемковський презентував факсимільні видання видавництва «Горобець», створені в рамках культурного проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» та передані до фондів музею, про які газета уже розповідала у минулому номері.

До фестивального виступу долучилася і талановита володимирчанка – письменниця, авторка дитячої та підліткової літератури Віталіна Макарик. Її книги для молоді – це більше, ніж просто історії. Це ключі до розуміння себе, світу й покоління, яке формує нову реальність, шукає свою мову, своє місце і правду. Цю зустріч модерувала Ярослава Колоскова. Разом із Віталіною говорили про сучасну підліткову літературу, про роботу в лабораторії дитячого читання «БараБука», про книгу «Кеди в небі», яка стала знаковою для молодіжної читацької аудиторії, а також — про майбутні фентезі, в якому оживає рідне місто Володимир. Це була жива, щира розмова про те, як слово формує покоління, дарує силу і творить міст між  дитинством та дорослістю.

Згодом на гостей фести- валю чекала натхненна творча зустріч із сучасною українською письменницею Ольгою Ляснюк, головою Волинської організації Національної спілки письменників України, лауреаткою численних престижних літературних премій та конкурсів — як в Україні, так і за її межами, зокрема в Польщі. Розмова з письменницею відбулася під символічною назвою «Життя, як розкрита книга», що напрочуд точно відображає життєвий і творчий шлях авторки – щирий, глибокий, багатогранний. Це була зустріч із живим словом, що несе силу і сенс. Було енергетично, емоційно, щиро і по-справжньому творчо.

Завершальним акордом фестивальної програми став виступ фольклорного колективу “Шабаш” філологічного факультету Волинського університету імені Лесі Українки. Дівчата та хлопці, вбрані у вишиті сорочки, співали автентичних пісень, які були втіленням живої традиції, духу предків, що говорить із нами мовою ритму, голосу й серця. Про ідею створення цікавої постановки, яка не залишила байдужими глядачів, розповів дослідник усної народної творчості, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки Віктор Давидюк.

Також гості «Криміади» могли взяти участь у майстеркласі зі створення коміксів, який проводила стилістка, художниця й ілюстраторка, письменниця та журналістка Тетяна Кремень. Авторка нещодавно презентувала свій комікс «Даруйте, я стиліст», у якому відверто та з іронією показала зворотний бік українського гламуру.

Перед учасниками з музичним дарунком виступила Владислава Чайка – активна учасниця громадських проєктів, лауреатка всеукраїнських та міжнародних конкурсів, учасниця телевізійного шоу «Х – фактор». Також гості мали змогу насолоджуватись виступами ансамблю бандуристів Володимирської музичної школи під керівництвом Наталії Поліщук та викладачки класу бандури Оксани Волотко.

Модерував зустрічі Заслужений працівник культури, перекладач, дипломат, педагог, ідейний натхненник фестивалю, наш земляк, член міжнародної громадської організації «Волинське братство» Микола Ярмолюк, створювала теплу, натхненну атмосферу, в якій слово звучало щиро, глибоко й зворушливо, ведуча заходу, культорганізаторка культурно-мистецького центру Руслана Ватлаєва.

Фото з фейсбук-сторінки В олодимирської міської ради

Любов НЕСТЕРУК

Волинські