Польський Сейм ухвалив закон яким звинуватив ОУН-УПА у геноциді поляків

06 червня 2025 р. 02:00

06 червня 2025 р. 02:00

Вчора польський Сейм голосами усіх фракцій підтримав новий закон, який встановлює 11 липня «Днем Пам’яті про поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на Східних Кресах ІІ Річпосполитої Польщі».

Про це йдеться у відповідній заяві Сейму, оприлюдненій 4 червня, передає Район. Історія.

Нове формулювання відрізняється від попереднього, де цей день називався «Днем Пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян ІІ Річпосполитої Польщі», що підкреслює акцент на конкретній організації.

Закон визначає, що в період з 1939 по 1946 роки українські націоналісти на території Східних кресів Другої Польської Республіки, а також сучасних Люблінського та Підкарпатського воєводств вчинили геноцид проти польського населення. Внаслідок цих дій було вбито понад 100 тисяч поляків, а сотні тисяч змушені були покинути свої домівки.

Як повідомляє Польське радіо, лише один польський депутат утримався, решта проголосували за нове державне свято.

Законопроєкт вніс Тадеуш Самборський , відомий своєю діяльністю в Товаристві дружби з СРСР та Асоціації «Польща-Схід», організацією фестивалів російської пісні та співпрацею з проросійським виданням «Myśl Polska» як колумніст. Під час дебатів виступив Анджей Запаловський від Конфедерації, який закликав до повернення західноукраїнських територій, повторюючи тези, що збігаються з кремлівськими наративами.

На таке рішення польських парламентарів відреагували у  Міністерстві закордонних справ України, там випустили відповідну заяву .

Там назвали таке рішення Сейму Республіки Польща таким, що йде врозріз із духом добросусідських відносин між Україною і Польщею.

Повний текст заяви:

Міністерство закордонних справ України розцінює рішення Сейму Республіки Польща щодо встановлення 11 липня Дня пам’яті жертв так званого “геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки” як таке, що йде врозріз із духом добросусідських відносин між Україною і Польщею.

Такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють наші країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу, яка діє за участю міністерств культури та інститутів національної памʼяті двох країн.

Україна послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії. Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки.

Закликаємо польську сторону утриматися від кроків, які можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах та підірвати досягнення, здобуті конструктивним діалогом і співпрацею між Україною і Польщею.

Попри упередженість і політичний контекст ухвали Сейму Республіки Польща, продовжуємо йти шляхом проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України та Польщі відповідно. Вже маємо на цьому шляху практичні результати, які повинні мати розвиток і в майбутньому.

Вкотре нагадуємо, що не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям – серед поляків. Ворог у нас спільний – Росія.

Заради спільної сили, свободи та безпеки наших двох дружніх країн, маємо спільно вирішувати проблемні питання, а не загострювати їх.

Народний депутат України Володимир В’ятрович назвав таку заяву правильною позицією.

Що передувало?

Наприкінці липня 2024 року міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що Польща не підтримуватиме вступ України до ЄС, доки не буде врегульовано питання Волинської трагедії 1943 року. Ця заява стала одним із ключових моментів у дискусії про історичну пам’ять між двома країнами, інформувало видання Еспресо.

1 вересня 2024 року маршалок Сейму Польщі Шимон Головня зазначив, що Польща та Україна продовжать обговорювати розбіжності щодо Волинської трагедії навіть після вступу України до Євросоюзу, підкреслюючи важливість діалогу.

2 жовтня 2024 року голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович повідомив, що до плану заходів на 2025 рік буде включено роботи з пошуку та ексгумації останків жертв Волинської трагедії, демонструючи готовність України до співпраці у цьому питанні.

10 січня 2025 року прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив, що Україна дала дозвіл на перші ексгумації жертв трагедії. Зокрема, стало відомо, що роботи з ексгумації польських жертв у колишньому селі Пужники на Тернопільщині розпочнуться після Великодня, орієнтовно 25 квітня 2025 року.

Волинська трагедія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, «Волинська різанина») — обопільні етнічні чистки конфліктуючого польського та українського населення, здійснені Українською Повстанською Армією, що підпорядковувалися ОУН (б), військовими відділами ОУН (м) та польською Армією Крайовою, Батальйонів Хлопських за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів та українського і польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Волинські