«Не встиг пожити, бо пішов захищати»: на війні загинув 20-річний Назар Матейчук з Волині

06 червня 2025 р. 20:34

06 червня 2025 р. 20:34

У Вишнівській громаді сповістили про смерть 20-річного лейтенанта Назара Матейчука .

Воїн загинув 6 червня 2025 року близько 4 год ранку під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Райське, що на Донеччині.

За офіційною інформацією, ворожий удар FPV-дроном став фатальним для молодого військового. У момент атаки Назар перебував у власному транспортному засобі - прямував до населеного пункту Дружківка, аби отримати інженерно-авіаційне майно для укріплення бойових позицій підрозділу.

Назар Матейчук народився 19 серпня 2004 року, проживав у селі Руда. Молодий, щирий, відданий справі - він без вагань обрав шлях воїна, ставши на захист держави. Вдома на нього чекали батьки та дружина.

Про дату та місце зустрічі загиблого Героя повідомлять додатково.

У громаді висловлюють щирі співчуття родині та просять зберегти пам’ять про Назара - юного офіцера, який віддав життя за Україну.

Особливо болючою стала ця втрата для рідних і друзів. Їхні слова - повні скорботи, гордості та безмежного болю:

«Він був не просто частиною родини — він був  Героєм ще до того, як став захищати країну. А тепер - тиша. Безмежна, гірка тиша. Він міг жити. Міг сховатися. Але він пішов на фронт, бо вірив, що має стояти за тих, хто не може. Бо мав мужність, гідність і серце справжнього воїна. І це серце перестало битися там, де сьогодні вирішується доля нашої країни. Міг будувати своє майбутнє, кохати, мріяти… Але він свідомо пішов на передову, бо не міг інакше. Бо був сильнішим, сміливішим за нас усіх. І тепер його вже нема. Тепер замість голосу - лише спогади, замість обіймів - фото в телефоні.

Це не просто втрата. Це рана, яка не загоїться ніколи. Наш герой,наша біль, наша гордість. Але попри всю цю темряву, ми знаємо: він не загинув дарма. Його подвиг - це світло, яке ніколи не згасне. Його ім’я - назавжди у наших серці. Спочивай, рідний… Ми збережемо тебе в серці до останнього свого подиху. Твоя мужність - вічна. Твоя любов - безмежна. Твоя смерть - не даремна», - йдеться в дописі на фейсбуці троюрідної сестри воїна Анни Гречко.

«Невимовний біль і непоправне горе для всіх нас, хто знав цю світлу, розумну, щиру, працьовиту, вродливу, золоту дитину… Валя і Руслан , немає таких слів, щоб ними загладити хоча б трохи ваш біль», - написала Наталія Тарасюк.

До прощальних слів приєднуються й інші близькі:

«Молодий, добрий, щирий і чесний хлопець. Таким його пам’ятатимуть усі, хто знав. Він ніс у собі спокій і світло, говорив прямо, діяв від серця. Він загинув, захищаючи Україну. Це біль, що не вкладається в голову. Це порожнеча, яку не заповнити. Так не мало бути… Життя тільки починалося. Невимовно шкода. Нестерпно боляче. Назар залишиться в серцях назавжди — з усмішкою, щирістю й добротою, яку ніс у цей світ. Світла пам’ять тобі, Назаре. Легких тобі хмаринок…  Спочивай з миром, Герою», - йдеться в дописі Катерини Васейко .

«Завжди усміхнений, красивий, молодий. Вмів пережити геть усе на світі… Не пережив проклятої війни. Щоб ми усі могли іще пожити. Віддав життя в кривавому бою. На жаль, не вибираємо ми долю  Навіки у Небесному Строю! Навіки слава нашому Герою», - написала Неллі Крощук-Юрпік.

Редакція видання ВСН висловлює щирі співчуття родині Героя! Вічна шана і слава воїну!

Волинські