вологість:
тиск:
вітер:
Коли вже боляче… Історія на вечір
15 червня 2025 р. 21:13
15 червня 2025 р. 21:13
«Все буде добре. Чуєш? Ми впораємося…»
У поліклініці, під кабінетом лікаря, сиділа пара – чоловік і дружина. Вони сварилися пошепки, як це буває в довгих шлюбах
Вона – статна, чорнява, мов породиста кішка. Погляд – гострий, волосся – блискуче, кожен рух – вивірений. А він – кремезний, з похмурим лобом і маленькими сердитими очима, схожий на ведмедя, який прокинувся не в той сезон.
Сварка точилася довкола дрібниць. Загублені ключі. Чиїсь родичі не віддали борг – чи її, чи його. Вона, мов кицька, шипіла й нервово жестикулювала. Він бурчав із басом, як роздратований ведмідь: коротко, сердито, з напругою в плечах.
І тут вийшла лікарка. З серйозним поглядом. Похитала головою й сказала, що ситуація – важка. Дуже важка. Саме такого вона й боялася. Треба чекати результатів аналізів, але операція буде точно.
Далі говорила ще щось тихо, поглядаючи то на нього, то на неї. Дала оберемок паперів, щось пояснила й пішла.
Вона, мов кицька, шипіла й нервово жестикулювала. Він бурчав басом, як роздратований ведмідь.
Жінка згорнулася і враз обняла свого чоловіка. Міцно, з усіх сил, тонкими руками. Притулилася до нього – і заплакала. А ведмідь… ніби розтанув. Обняв її у відповідь, великою лапою гладив її по волоссю, і лагідно, зовсім не по-ведмежому, почав бурмотіти:
– Та не плач, рідна… Ну що ти… Все буде добре. Чуєш? Ми впораємося. Не треба сліз… Я ж із тобою…
Так вони й сиділи, згорнуті в одне ціле. А на сусідньому сидінні – груда медичних паперів: направлення, аналізи, висновки. Бідний хворий ведмідь і його ніжна кішечка…
І от чомусь так буває, що ми найважливіше усвідомлюємо тільки тоді, коли вже боляче. Коли з-під ніг іде земля. Коли відчуваєш, що час – не безкінечний. Людина поруч – не завжди поруч. Крихка, як ми самі. Як тонке скло, яке легко розбити словом, поглядом, мовчанкою…
Ключі загубляться ще не раз. Борги та родичі – це завжди було і буде. А от ця людина, яку обіймаєш, – ні. І так хочеться, щоб ми пам’ятали про це раніше… Частіше. Навіть під час сварки. Бо непорозуміння – частина життя. А от розлука – його межа.
Джерело: www.volyn.com.ua
Новини рубріки
На Волині двоє працівників «Укрзалізниці» зливали пальне із дизель-потяга
16 червня 2025 р. 01:17
Не гасне навіть під дощем: у селі на Прикарпатті вже 20 років горить вогонь. Відео
16 червня 2025 р. 00:56
Магнітні бурі в Україні: який прогноз сонячної активності на 16 червня
16 червня 2025 р. 00:56