«Про свої роботи говорити важко, але варто»: екскурсія вглиб творчості Людмили Давиденко

16 червня 2025 р. 11:18

16 червня 2025 р. 11:18

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків пройшов мистецький суаре художниці Людмили Давиденко .

Захід відбувся 15 червня. Детальніше з творчим доробком мисткині знайомилася журналістка Район.Культура .

За словами самої художниці, її творчий процес часто є непередбачуваним.

«Робота сама твориться, мій твір є відкриттям навіть для мене», – зазначає Людмила Давиденко, підкреслюючи інтуїтивний підхід, особливо в живописі.

На відміну від скульптури, де вона чітко знає, чого хоче, інші роботи «ведуть» її .

«В мене немає в майстерні незакінчених робіт, вони вже на стадії контролю, їх можна домальовувати… В моїх картинах є пропрацьованість, але як такого предмета в роботі немає для того, щоб глядач там знайшов своє», – зазначила мисткиня.

Людмила Давиденко розпочала свій шлях із кераміки, де особливу увагу приділяла фактурі. Згодом її художній почерк еволюціонував у бік промальовування дрібних деталей та нашаровування , що надало роботам нового сенсу. З 2008 року, коли живопис став для неї відрадою, мисткиня почала активно експериментувати.

«Фактура пропала, а лінія намагається передати ту нашарованість», – пояснює художниця перехід від об'ємних форм до графічних елементів.

Вона зізнається, що Філонов , з його ретельною проробкою кожного «клаптика», став одним з її перших кумирів, надихнувши на ідею досконалого опрацювання деталей, при цьому залишаючи простір для інтерпретації глядача.

«Я прочитую свою роботу вже після того, як її закінчую», – додає Давиденко.

Також художниця розповіла що захоплюється фотографією: «Мені подобається фотографія яка може впіймати миттєвість, а як в живописі передати миттєвість? Тому фото для мене було завжди цікавим».

Виставка «ОБЕРТ» у Музеї Корсаків представляє роботи, створені в різні періоди, що відображають як особисті переживання художниці, так і історичні події. У ковідний час, під впливом настрою, Людмила Давиденко перейшла до чорно-білого стилю , що є прикладом того як настрій митця впливає на його творчість .

Особливе місце в експозиції посідають твори, створені під час повномасштабної війни. Кераміка цього періоду є «чистою рефлексією на події, які йдуть зараз». Художниця більше ліпила під час війни, і, за її словами, саме в кераміці ці емоції видно найчіткіше. Серія « Мова рук», демонструє внутрішній стан та силу яка покладається у руках кожного українця.

Серед знакових робіт як зазначає Людмила – «Прощання з морем», написана під час анексії Криму . « Єдн ість» про те як «Майдан нас підняв, а війна нас обігнала».

Робота «Сила» відобража є оптимізм та стійкість, що проявилися у 2024 році.

Картина «Оновлення» стала відповідд ю на події 2014 року.

«Після того що з нами відбулося хотілось якогось оновлення, ця картина є дуже емоційною, проте в той же час стриманою».

Картина «Лава» символізу є події 2014 року, де «для когось це лава, а хтось зрозуміє що це за червона лінія».

Р обота «Неповернення» є відгуком на спалені будинки після ворожих обстрілів.

Картину «Сліди» мисткиня почала писати на початку зими 2022 року, а завершила з початком повномасштабного вторгнення.

«Коли іноземці побачать, спитають – що це за сліди? А наші співвітчизники зрозуміють».

Людмила Давиденко не використовує ескізи, крім скульптури, дозволяючи роботі «вести» її. У її мистецьких творах часто присутня вертикаль, а очі, за словами глядачів, «не сумні, а мудрі».

Серія «Резома» з лініями, що не мають кінця, як кореневище що веде мисткиню і глибоко розкриває її філософське бачення світу.

На виставці Людмила Давиденко мала змогу побачити, як її роботи виглядають разом, що стало для неї цінним досвідом. Художниця зізнається, що не любить показувати свої ранні роботи, але ці стіни виставкового простору її «прийняли».

Наступним кроком для мисткині стане поїздка до Опішні, де вона планує працювати над більш масштабними керамічними формами.

«Трошки боюся, але думаю, що справлюся», – з оптимізмом ділиться Людмила Давиденко своїми планами.

Як зазначила керуюча Музею Корсаків Леся Корсак: «Мені подобається, що в нас є такі сильні жінки-мисткині, які надають конкуренцію чоловікам».

Дар'я ПАНОВА

Волинські