У МОЗ з керівниками центрів «екстренки» обговорили фінансування, кадрову політику та евакуацію військових

17 червня 2025 р. 16:15

17 червня 2025 р. 16:15

У МОЗ відбулася нарада за участі міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка , голови НСЗУ Наталії Гусак та керівника Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України Віталія Крилюка.

До обговорення долучилися керівники центрів екстреної медичної допомоги та департаментів охорони здоров’я обласних військових адміністрацій, повідомили у МОЗ .

Основну увагу зосередили на питаннях фінансової діяльності центрів ЕМД, стані кадрового та матеріально-технічного забезпечення, а також на запровадженні механізму прицільної евакуації військовослужбовців, які зазнали поранень.

Наразі в Україні функціонує близько 2,5 тисячі бригад екстреної медичної допомоги, в яких працюють майже 35 тисяч фахівців. Щодня система обробляє понад 16 тисяч викликів. Від початку повномасштабного вторгнення екстренка опрацювала майже 20 мільйонів звернень.

У 2024 році левова частка фінансування системи ЕМД (86%) забезпечувалася в межах Програми медичних гарантій. НСЗУ виплатила 25 центрам екстреної медичної допомоги майже 10,5 млрд грн. Центри також отримували підтримку з місцевих бюджетів та благодійної допомоги, насамперед — у вигляді автомобілів. Загалом за час повномасштабної війни до закладів передано близько 2500 автомобілів  – як за рахунок централізованих закупівель за кошти державного бюджету так і благодійниками.

Фінансування екстреної допомоги здійснюється за капітаційною моделлю (відповідно до кількості населення), проте вже у 2024 році до цієї моделі було додано коригувальні коефіцієнти, які враховують особливості надання допомоги в гірській місцевості та в громадах, наближених до зони бойових дій. МОЗ та НСЗУ планують подальше вдосконалення моделі з урахуванням навантаження на бригади, щільності населення, логістичних умов. Також ведеться робота над переглядом підходів до визначення кількості автомобілів, які повинні бути в центрах ЕМД, — з урахуванням потреб не лише у містах, а й у селах і важкодоступних районах.

«Наша мета — забезпечити сталий розвиток системи екстреної медичної допомоги, щоб кожна бригада була повністю укомплектована, мала належне матеріальне забезпечення, а працівники — гідний рівень оплати праці. У межах бюджетного процесу ми адвокатуємо за збільшення капітаційної ставки в наступному році, а також за впровадження додаткових коефіцієнтів, які враховують реальні навантаження, демографічну структуру населення та логістику — бо сьогодні робота команд екстреної медичної допомоги у місті й у гірському чи прифронтовому селі не може фінансуватись однаково», – зазначив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко.

На нараді також обговорили рівень заробітної плати в системі. Середня заробітна плата лікарів ЕМД наразі становить близько 30 тисяч грн, парамедиків — близько 23 тисяч грн.

«Разом із підвищенням рівня фінансування ми очікуємо й підвищення відповідальності на рівні закладів — зокрема щодо якості та своєчасності надання медичної допомоги, а також звітності, що допомагатиме приймати подальші управлінські рішення. На національному рівні ми плануємо продовжувати роботу з оновлення автопарку екстреної допомоги, але органи місцевого самоврядування також повинні долучатись до цього процесу. Ми ставимо собі за мету, щоб на маршрутах не використовувалися автомобілі старші п’яти років», – сказав міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко.

Окрему увагу приділили питанням кадрового забезпечення. Наразі майже третина лікарів системи ЕМД — люди пенсійного віку. Схожі показники і серед водіїв та медичних техніків. Водночас серед парамедиків цей показник становить близько 10%. Разом з тим, в цьому році передбачено понад 330 вакансій для лікарів-інтернів з медицини невідкладних станів у закладах екстреної допомоги.

«Система екстреної медичної допомоги завдячує своїй стійкості передусім професіоналізму її працівників. Але наразі ми бачимо й серйозні кадрові виклики. Ми вже працюємо над тим, щоб у 2025 році залучити до закладів екстреної медичної допомоги понад 300 лікарів-інтернів. Проте цього недостатньо. Потрібно не просто залучати, а й утримувати молодих фахівців у системі. Це спільне завдання як держави, так і місцевої влади. На державному рівні ми працюємо над удосконаленням державного замовлення на навчання в медичних університетах, але паралельно органам місцевого самоврядування необхідно думати і створювати локальні стимули — житло, комфортні умови праці, професійне зростання. Ми маємо зробити так, щоб молоді спеціалісти бачили перспективу в роботі саме в екстреній допомозі, а громади були зацікавлені у формуванні власного кадрового потенціалу», – підкреслив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Окремим блоком обговорень стала прицільна медична евакуація поранених військових. Нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив постанову , яка дозволяє системно запровадити цей підхід на національному рівні. Йдеться про можливість транспортувати військовослужбовців із важкими ураженнями — черепно-мозковими травмами, ураженнями внутрішніх органів, опіками, пораненнями великих судин — безпосередньо до закладів, які мають ресурси та фахівців для надання високоспеціалізованої допомоги.

Завдяки цьому рішенню вдасться уникнути багатоступеневих перевезень між різними закладами та покращити якість медичної допомоги. Механізм передбачає чітке визначення маршрутів евакуації та координацію між цивільними та військовими медичними структурами.

За організацію логістики перевезень відповідальний Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України. Безпосереднє транспортування здійснюватимуть обласні центри екстреної медичної допомоги, які мають відповідні можливості.

Волинські