Унікальна колекція, жива пасіка й вулик, що лікує: де на Волині діє єдиний музей бджільництва

21 червня 2025 р. 14:28

21 червня 2025 р. 14:28

У селі Баїв Боратинської громади діє унікальний клуб-музей, який поєднує історію села, традиції пасічництва й цілющу силу меду - щороку сюди з’їжджаються туристи з усієї України та з-за кордону, щоб побачити колоди-вулики, скуштувати мед і дізнатися більше про бджолиний всесвіт.

Про це пише інформаційний портал Боратин 24 .

«У 2004 році бджолярі нашого краю заснували Волинську обласну громадську організацію “Братство бджолярів землі Волинської Ройовий Стан», – розповідає Володимир Дмитрук , досвідчений пасічник, голова Братства. – А згодом з’явилася ідея створити Музей, де б були зібрані різні експонати, пов’язані із бджільництвом. Нерідкими були випадки, коли пасічник помирав, а вулики, література, пасічницький реманент ставали нікому не потрібними».

Щоб втілити цю ідею, пасічники почали шукати відповідне приміщення для майбутнього музею.

«Тож ми звернулися до тодішнього голови Луцької міської ради та Волинської ОДА з проханням виділити приміщення. Нам не відмовили, запропонувавши приміщення для оренди на пільгових умовах – гривня за рік. Однак ми поміркували й вирішили, що ще ж будуть витрати на комунальні послуги. Відтак відмовилися і почали шукати інші варіанти. Тоді ж Іван Дущак, досвідчений баївський пасічник, розповів про приміщення старого, збудованого відразу після Другої світової війни клубу у Баєві. Будівля мала йти під знос. Місцина тут дуже мальовнича – приміщення на пагорбі навпроти місцевого храму. Місцева влада погодилася на нашу пропозицію. І на знак вдячності ми, бджолярі, кожного року передаємо мед для дітей в місцевий дитячий садок і школу», – додав Володимир Дмитрук.

Власними силами пасічники зробили ремонт у приміщенні та облаштували Клуб-музей села та Волинського братства. А коли відбулося об’єднання громад, то влада Боратинської ТГ прийняла рішення про проведення капітального ремонту під час якого були замінені вікна, проведена вода, облаштоване опалення, перекритий дах приміщення. Нині в Музеї понад дві з половиною тисячі експонатів. Тут приймали закордонні делегації, проводили районні семінари, знімали різноманітні кліпи та навіть розписували молодят.

Корисні властивості меду та як зміцнити імунітет за його допомогою

«Тут дуже багато стародавніх експонатів, – каже Іван Анастасійович Душак , директор Клубу-музею села та Волинського бджільництва. –  Зокрема, є колода-вулик якому років зо 200. Його привезли із села Вовчок Ковельського району. Господар, який нам його передав, розповідав, що його батько пам’ятав цю колоду вже старою. Всередині її є дупло в якому колись жила бджолина сім’я. Тут є близько 40 вуликів різної форми з різних регіонів України: карпатський, Дадана Блатта, дуплянка, вулик-нуклеус, де вирощують маток».

Неабияку увагу привертає вельми цікава інсталяція – поміж двох дерев на спеціальному облаштуванні знаходяться вулики із бджолосім’ями. А на деревах – своєрідні била та загострені кілки. Це – захист від ведмедів, які є ще тими любителями меду! Наші предки, розуміючи, що тварина буде підійматися по стовбуру до меду і створювали такі перешкоди.

Також на таких деревах робили зарубки – знаки своєрідного права власності. Не менш цікавими є оглядові вулики – знявши одну із дерев’яних стін, можна побачити життя бджолиної оселі зсередини.

Звісно, усе за склом, однак від цього спостерігати за крилатими трудівницями не менш цікаво. Ще однією “родзинкою” пасіки є вулики-дуплянки. Від них наче віє минувшиною – ці вулики бачили не одне покоління пасічників.

Цікавою є етимологія походження слова “пасіка”, – ділиться пан Володимир. – В давнину, коли всюди росли прадавні, густі праліси, люди робили в них просіки. З часом просіки стали називати посіками, а там і пасіками. В 1814 році Петро Прокопович придумав втулкові вулики. Тобто такі, які б дозволяли пасічнику забрати мед не знищуючи бджіл. Так почали отримувати стільниковий мед, або, як його тоді називали, чистий. А в 1865 році чех Франц Грушка винайшов медогонку. Розповідають, що коли його син, несучи в коробку з рамками, розмахував нею, то по стінках стікав мед. І Франц розробив медогонку в якій за рахунок відцентрової сили з рамок витікає мед.

На галявині біля Клубу-музею можна побачити цікаву конструкцію – напувалки для крилатих трудівниць. А також воскотопки.

Окрасою є вулик у вулику, як назвав його Володимир Антонович. В дерев’яній, майстерно зробленій хатинці, знаходиться переносна домівка бджіл. Є спеціальні ручки за допомогою яких її можна перенести.

«Доведено, що бджілки лікують своїми біотоками, тож у випадках, коли хвора людина не може прийти на пасіку, такий вулик із бджілками можна відвезти до неї, – каже пан Володимир. – А ось – вулики на дві та навіть три бджолосім’ї. Свого часу, в часи Микити Хрущова , коли накладали податки на фруктові дерева і бджолосім’ї, пасічники почали майструвати саме такі вулики – на дві, три, або й чотири  бджолосім’ї. Аби платити податок як за одну».

Біля Клубу-музею ростуть мальви, головатень шароголовий, лаванда, огіркова трава – бораго та інші медодаї. Біля входу – пам’ятник бджолі. А всередині – справжні скарби! Тут і рамки з вощиною, і різний реманент пасічників, і десятки видів меду і медові мазі та бальзами. Також біля Клубу-музею – найбільший димар України. Іван Анастасійович стежить за тим, аби він постійно димів.

«До нас залюбки приїжджають і дорослі й діти, – каже він. – Спеціально для дітей тут облаштована криниця із секретом та інші цікавинки. Дорослим подобається спостерігати за роботою крилатих трудівниць, послухати розповідь про історію пасічництва в Україні. Неабияке зацікавлення викликає колода-вулик – він наочно показує, як пасічникували наші предки. Також влаштовуємо дегустації меду різних видів – квітковий, липовий, гречаний та інші. Мед це не просто солодощі з пасіки. Це справжній природний скарб, який об’єднує цілющу силу рослин, працьовитість бджіл і мудрість століть. Його використовують у медицині, косметології, кулінарії, а ще – в обрядах, легендах і навіть у будівництві».

Який мед найкорисніший: як обрати ідеальний сорт

Цікавинки про мед:

1. Мед не знає терміну придатності

Під час розкопок у єгипетських пірамідах археологи знайшли амфори з медом, який пролежав понад 3 тисячі років і… залишився їстівним! Його смак, запах і навіть колір майже не змінилися. Це унікальна властивість меду – завдяки своєму складу він не псується, якщо зберігається в правильних умовах.

2. Бджоли – найпрацьовитіші істоти на Землі

Щоб зібрати 100 грамів меду, одна бджола повинна пролетіти відстань, еквівалентну довжині екватора. При цьому лише третина зібраного нектару йде на виготовлення меду, інші дві третини комахи використовують як “паливо” для польотів і обігріву вулика.

3. Бджолиний танець – мова, що зрозуміла кожній бджолі

Бджоли не лише збирають нектар – вони ще й діляться інформацією. Знайшовши багатий медодай, бджола повертається до вулика й виконує спеціальний “танець”, завдяки якому її родичі дізнаються напрямок, відстань та навіть якість джерела нектару.

4. Мед як валюта

У давнину, особливо в Єгипті, Греції та Римі, мед вважався таким цінним, що ним можна було розрахуватися, наче золотими монетами. Це ще раз підкреслює, наскільки рідкісним і важливим продуктом він був у ті часи.

5. Мед і кров – більше спільного, ніж здається

Хімічна структура меду подібна до плазми людської крові. Це пояснює, чому мед так добре засвоюється організмом і чому його здавна використовують у лікувальних цілях.

6. Монофлорний мед – міф?

Навіть якщо мед названо “липовим” чи “гречаним”, насправді жоден мед не складається лише з нектару однієї рослини. У природі майже неможливо, щоб на великій території одночасно цвіла лише одна культура.

7. Напої на основі меду – не лише смак, а й сила

Медова медівка, пиво, збитень, грог, глінтвейн – усе це має в основі саме мед. Напої з ним були популярними серед ченців, торговців і простолюдинів, адже поєднували користь, тепло і тонізуючий ефект. У збитень часто додавали лікарські трави, коріння, спеції – напій лікував і тіло, і душу.

8. Темний мед – корисніший

Чим темніший колір меду – тим більше в ньому корисних мінералів і антиоксидантів. Наприклад, гречаний мед темний і насичений – він вважається одним з найкорисніших для імунітету.

9. Мед – будівельний матеріал?

У XVI–XVIII століттях мед використовували для виготовлення цементу. Завдяки своїй в’язкості та властивостям зчеплення він входив до складу розчинів, які застосовували для реставрації храмів та фортець.

10. Готель для бджіл – не фантастика

У Парижі створено справжній “готель” для бджіл – конструкцію з деревини, цегли та дощок, де комахи можуть селитися в умовах міста. Мета – зберегти популяцію бджіл, які запилюють міські рослини та підтримують екосистему мегаполісу.

• На Волині через весняні заморозки суттєво знизився врожай меду: чого чекати покупцям
• Має 28 внуків і 25 правнуків: історія 90-річного дідуся з Волині
• Під дахом церкви на Волині знайшли український прапор і давні метричні записи

Волинські