Звільнений із полону каже, що його змушували «балакати під дулом автомата»…

22 червня 2025 р. 13:30

22 червня 2025 р. 13:30

Анатолій Тараненко повернувся в Україну в процесі обміну військовополоненими у травні 2025 року – і одразу одягнув на себе синьо-жовтий прапор.

Українця Анатолія Тараненка судять за дезертирство. Він вирушив на війну добровольцем, але перейшов на бік ворога

…Вечір 28 січня 2021 року. Близько 21:00 солдат 1-ї танкової бригади Анатолій Тараненко переходить на бік противника. Згодом російські пропагандисти запишуть із ним інтерв'ю. Він запевнятиме, що «не збирається повертатися в Україну» і звинуватить ЗСУ в обстрілах Донеччини. Через деякий обличчя Тараненка зникне з інфопростору.

В Україні проти нього відкриють кримінальну справу за дезертирство, але Волноваський райсуд не приступить до її розгляду через повномасштабне вторг­нення. Через чотири роки Тараненко знову з'явиться в Україні – вже як… звільнений з полону військовослужбовець, інформує Громадське .

«Був ледачий, то й розлучилась»

Тараненку – 51 рік. Він народився на Полтавщині. Староста села Буняківка Ігор Семоволос каже, що у 2015-ому році Анатолій пішов на війну добровольцем: «Ті ролики, де він казав, як тут (в Україні. – Ред.) погано, бачили. А чи перейшов сам (на бік противника. – Ред.), чи у полон взяли –  невідомо. Він мав складний характер. Друзів як таких у нього не було».

В Анатолія є сестри, в одної з них сини служать у ЗСУ. Та із сестрами Тараненко давно не спілкується, чому – невідомо.

Я йому не вірю. Наскільки його знаю – я 10 років з ним прожила, – він за обіцянки будь-що зробить.

Також у Тараненка – троє дітей. У 2013-му його дружина Ліда подала на розлучення. Через суди вона не раз намагалася стягнути з нього аліменти. Однак у 2019-му позивалася, вказуючи, що за 5 років Анатолій нічого не виплатив (хоч нібито пішов до ЗСУ заради грошей). Про причини розлучення Лідія каже таке: «Був ледачий. Нічого не допомагав вдома, не працював. Я живу в селі, у мене – господарство, мені було важко. Та й розлучилась».

«Він забрав прилади спостереження і пішов»

Дмитро Терещенко на момент переходу Тараненка на бік противника був командиром відділення 1-ї танкової бригади. Анатолій був у його підпорядкуванні. Каже, до підрозділу Тараненко прийшов уже наприкінці 2020 року як контрактник. Був механіком-водієм бойової машини піхоти.

За словами Терещенка, Тараненко мав проблеми з алкоголем, «був безвідповідальний» і набрався боргів. Вночі 28 січня 2021 року він мав поміняти хлопців на позиціях біля Оленівки. Заступив, і все було наче нормально. Аж поки Терещенко не отримав повідомлення, що Тараненко зник.

«Він забрав прилади нічного та теплового бачення і пішов полем у бік противника. Через особливості рельєфу ми не могли його бачити – і він скористався цим. До позицій ворога тоді було близько 800 метрів», – розповідає Терещенко…

Пропаганда активно використовувала Анатолія, щоб очорнити українську армію. «Мені давно кортіло на Донбас поїхати. Знайти роботу, житло і залишитись тут. Вертатись в Україну я вже не збираюсь, тому що я там – ворог і зрадник. Своїх дітей я захищу з цієї сторони», – розповідав Тараненко Тетяні Монтян, яку в Україні обвинувачують, серед іншого, у виправдуванні війни.

Колишня дружина Анатолія розповіла, що з української сторони їхні діти ніколи не отримували жодних погроз. Натомість одного разу вона викликала поліцію і нібито написала заяву, коли Тараненко зателефонував їй з окупованої території. Казав, що «приїде й викраде дітей». Після цього зв’язку з ним до обміну в травні вона не мала. «Він після повернення сказав, що це все – брехня, що це – сценарій, що його виставляли балакати під дулом автомата. Я йому не вірю. Наскільки його знаю – я 10 років з ним прожила, – він за обіцянки будь-що зробить», – стверджує Лідія.

росіяни використали Тараненка – і викинули?

На те, що Анатолій повернувся в Україну в процесі обміну військовополоненими, одним із перших звернув увагу український ветеран Вік­тор Лахно на псевдо Лелека. «Якщо не враховувати навіть цих фактів (дезертирство та інтерв’ю російським пропагандистам. – Ред.), свідчення колишніх полонених дадуть можливість відкрити кримінальне провадження за державною зрадою, нові свідчення у воєнних злочинах, нові обставини теракту в Оленівці», – написав «Лелека» в Instagram.

З іншого боку незрозуміло, чому Тараненко, який перейшов на бік росіян, опинився у в'язниці серед українських військовополонених. Інші звільнені з полону відмовляються говорити на цю тему, оскільки, як «заявники» чи «свідки» у справі щодо Анатолія, не мають права на розголошення.

Щоправда, є свідчення військовослужбовця зі Львова Данила Кравця, який перетинався із дезертиром на гауптвахті у Донецьку. Як розповідав Данилу сам Тараненко, на гауптвахті він пробув від моменту переходу на бік противника – з кінця січня 2021 року і до грудня 2022-го. Кравець каже, що Анатолій мав там «невизначений статус» – був у добрих стосунках із начальником гауптвахти і жив окремо від інших полонених українських військових. «Звісно, Тараненко стукав на всіх, і напряму начальнику гауптвахти. Тому всі фільтрували розмови поряд з ним. Я пам'ятаю нашу розмову за чищенням картоплі. Тоді він сказав щось на кшталт: «Мені дадуть громадянство і я піду різати «бандер», дійдемо до Львова і я тебе знайду», – розповідає Данило Кравець.

Потім Кравця перевели у виправну колонію в Горлівку, де згодом, серед звичайних військовополонених з’явився і Тараненко. Там дезертир нібито «вже не був таким сміливим», зазвичай сидів і слухав…

Анатолія Тараненка судять за дезертирство та привласнення військового майна. Чи з’явиться у справі ще й стаття за державну зраду, поки не ясно. Наразі ж суд відмовився взяти його під варту і Тараненко проходить реабілітацію в одному з військових шпиталів.

Денис БУЛАВІН, hromadske.ua .

Волинські