Троє побратимів з волинського стрілецького батальйону розповіли про поранення, отримані у Торецьку

23 червня 2025 р. 14:34

23 червня 2025 р. 14:34

Володимир Крисько, Тарас Савчук та Сергій Чурик працювали правоохоронцями. Нині чоловіки перебувають на лікуванні в одному з медичних закладів на Волині після того, як отримали поранення, захищаючи Торецьк у складі волинського стрілецького батальйону .

“Один з осколків розірвав артерію зсередини”, — командир взводу Володимир Крисько розповів про поранення, яке отримав у Торецьку

Володимир Крисько — командир взводу батальйону поліції особливого призначення стрілецького батальйону Нацполіції Волині. До початку повномасштабної війни чоловік 14 років працював в управлінні Нацполіції Волині на посаді слідчого.

“Я свідомо вирішив змінити професію фактично слідчого на поліцію особливого призначення. Ми проходили вогневу, фізичну та тактичну підготовки. Весь цей час до періоду певних бойових злагоджень ми займалися”, — говорить чоловік.

На схід Володимир Крисько вирушив в березні. Виконували оборонні дії, знаходився в самому Торецьку. Зазвичай вихід на позицію був тривав від 5 до 10 днів. Поранення чоловік отримав 21 квітня, на другий день Великодня. Був скид з дрона, осколками посікло праву ногу, ліву руку, живіт, ліву частину грудної клітки, ті місця, де не було захисту бронежилета, розповідає захисник.

“Протезували артерію, з ноги брали і відповідно вставляли в руку. Оскільки один з осколків розірвав артерію зсередини. Ліва рука наразі не функціонує. Тобто пальці на лівій руці не працюють. Відновлення буде довгетривале від 3 — 4 місяців до пів року”, — каже Володимир Крисько.

Погодні умови не дозволяли здійснити евакуацію чи ротацію. На позиції Володимир Крисько з побратимами пробув 43 дні, з яких 17 днів до числа евакуації він був пораненим. Боєць каже, що рятував його наплив адреналіну, а медичну допомогу надавали побратими. На позиції скидали їжу, воду та медикаменти. До Луцька військового привезли з Дніпра евакуаційним потягом 16 травня.

“Звук FPV-дрона, ти не спутаєш ні з чим вже в житті”, — поранений захисник Тарас Савчук

Тарас Савчук захищає Україну з 2014 року, служив в батальйоні Світязь. Коли створився Стрілецький батальйон, то він перейшов на службу до нього. Нині він виконує завдання на посаді старшого інспектора відділу вибухотехнічної служби.

“Бувало різне, що треба було боєприпас ворожий, який не розірваний, його треба було знищувати і ми вже тоді приймали рішення, як в такому випадку поступати, як знищити так, щоб ніхто не постраждав”, — каже військовослужбовець.

Тарас отримав поранення під час виконання бойового завдання. Розповідає, що мав доставити на позиції наземний роботизований комплекс та завести хлопців на ротацію. Після того, як виконав завдання та повертався назад його помітив у повітрі FPV дрон.

“Ми вибігли з машини.І в той момент відбувся удар. Нас порозкидало. Зразу там поконтузило. Ми десь хвилини дві були причумлені, лежали. Потім хлопці казали: “Добре, що ви там особливо не рухались, тому що над вами в тому районі ще висіло дві FPV і вони просто чекали”. Якби ви почали б втікати, вони вас просто добили б”, — каже Тарас Савчук.

Нині Тарас перебуває на лікуванні. Каже, що нині лікує наслідки уже другої контузії, яка виявилась серйознішою, ніж під час першого поранення. Має також забій шиї та хребта. Лікарі рекомендують уникати навантажень впродовж двох місяців. Не можна носити бронежилет і шолом, а без них на лінії зіткнення ніяк не обійтися, каже боєць.

“Міни в шаховому порядку падають і падають. Я в кіно таке бачив, у фільмах”, — військовий Сергій Чурик розповів про те, як вийшов з під російського обстрілу

До того, як доєднався до лав Стрілецького батальйону Сергій Чурик працював на посаді конвоїра, у роті конвойної служби Нацполіції Волині. В його обов’язки входило конвоювання та затримання, взятих під варту людей. Нині чоловік служить старшим сержантом.

Після злагодження, Сергій Чурик виконував бойові завдання поблизу білоруського кордону. У складі мобільної вогневої групі збивав шахеди. Там прослужив три місяці, а потім вирушив в Донецьку область виконувати спеціальні бойові завдання.

Першу контузію чоловік отримав, коли у складі евакуаційної групи їхав у Торецьк, забирати побратимів. На зворотному шляху потрапили під обстріл. Другу контузію та поранення отримав перебуваючи на спостережних позиціях у бліндажі. Це був скид FPV-дрона.

“Звуки FPV такий неприємний. Вона залітає нам туди в бліндаж, вибух, зразу оглушується, все в пилюці. Вуха заклало, пісок в очі. Ми думали, що може зараз буде напад, чи ще щось, але в той самий час через кілька хвилин прилітає знову дві FPV, знову вибухи”, — розповідає захисник.

Військовослужбовці вийшли з бліндажа, щоб сховатись в “зеленці”. Тоді зав’язався стрілецький бій. Одного побратима Сергія Чурика поранили і розпочався мінометний обстріл. У 10-15 метрах прилетіла міна.

Військовослужбовці отримали контузії та мінно-вибухові травми. Чоловікам довелось сидіти у кущах, бо над ними літали дрони, розповідає Сергій Чурик. Пораненим побратимам там і надавали домедичну допомогу, поки по них не приїхала евакуаційна машина.

“Зразу тільки ми почали евакуацію, по нас зразу починається мінометний обстріл. Йдемо і не йдемо, міни в шаховому порядку падають і падають. Я не знаю, це як то, мабуть, я в кіно таке бачив, у фільмах. Тут прямо, як то на живу”, — розповідає боєць .

З бліндажа до евакуаційної позиції йшли два кілометри. Пораненого побратима не залишили, на ношах донесли до медика. Сергій Чурик каже, що їм Бог допоміг врятуватися і вийти з того обстрілу живими.

Волинські