Останній свідок розстрілів у Луцькій тюрмі: спогади про Зінаїду Рубіновську

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Останній свідок розстрілів у Луцькій тюрмі: спогади про Зінаїду Рубіновську

24 червня 2025 р. 07:35

24 червня 2025 р. 07:35

Волинянки Зінаїди Рубіновської не стало шість років тому. Жінка була однією з тих, хто вижив під час масових розстрілів у Луцькій тюрмі у ніч на 23 червня 1941 року.

Спогадами про матір із Суспільним поділилася її донька Калина Войтович.

Історія життя і вирок

Зінаїда Рубіновська жила в селі Шельвів на Волині. Ще юнкою, у 16 років, дівчина стала зв’язковою УПА. До Луцької тюрми у лютому 1941-го вона потрапила через участь у Шевченківському вечорі. Зі слів Калини Войтович, матір читала “Катерину”. За це одразу ж викликали на розмову до сільради, потім заарештували разом з багатьма односельцями.

За участь у вечорі і читання творів Шевченка жінці присудили 10 років в’язниці.

Світлини з молодості Зінаїди Рубіновської. Суспільне Волинь

У Луцькій тюрмі 17-річна Зінаїда втрапила у камеру з десятками жінок. Там, як у спогадах розповідала жінка, терпіла побої і знущання. Їх називали “контриками” й до загальних звинувачень додавали інші, політичні. Отримала десятирічний вирок і 5 років — позбавлення громадянських прав. НКВСники збиралися відправити її до Сибіру, але не встигли — німецькі війська увійшли до Луцька, “совєти” почали розстрілювати ув’язнених у тюрмі.

Як Зінаїда Рубіновська врятувалася від розстрілу

Розстріл в’язнів відбувався на території поруч із тюрмою. Усе відбувалося поспіхом. Жіночу камеру, де утримували і Зінаїду Рубіновську, відчинили лучани, які шукали рідних. Так мама Калини Войтович врятувалася від розстрілу і втекла.

Після цього жінку арештовували ще раз. Тоді вона уже була заміжньою, виховувала дітей. Допитували, знущалися, але — відпустили. Зінаїда Рубіновська працювала у колгоспі — на ланці та на фермі, розказує донька. До настання Незалежності України колишня бранка Луцької тюрми нікому не розповідала про своє минуле.

“Встала, помолилась і каже: Богу дякувати, я дожила до того, за що я завжди страждала, до Незалежної України”, — пригадує Калина Войтович.

У 2012 році Зінаїда Рубіновська виклопотала пам’ятний знак у селі Шельвів тим односельцям, які боролися за незалежність України.

Останній свідок розстрілів у Луцькій тюрмі: спогади про Зінаїду Рубіновську

Зінаїда Рубінович у рідному селі за часів Незалежності. Суспільне Волинь

За часів Незалежності жінка щороку приїздила до Луцької тюрми, аби вшанувати пам’ять загиблих і закатованих. До останніх днів, каже донька, раділа, що можна не пошепки розповідати про любов до України. Померла Зінаїда Рубіновська у січні 2018-го на 94-му році життя.

Останній свідок розстрілів у Луцькій тюрмі: спогади про Зінаїду Рубіновську

Калина Войтович показує пам’ятний знак у селі Шельвів, який її мати встановила в пам’ять про односельців, які боролися за незалежність України. Суспільне Волинь

Що відомо про розстріл в’язнів Луцької тюрми

Луцька тюрма була облаштована у споруді колишнього монастиря Бригідок, зараз тут Замковий Свято-Архангельський чоловічий монастир. Розстріл відбувався на території, що поруч.

За даними історика Богдана Зека, у червні 1941 у Луцькій тюрмі було понад 2000 бранців. На час розстрілу Луцька в’язниця була переповнена. Дослідники сходяться на версії, що майже три сотні людей могли оминути смерті. Серед ув’язнених було чимало націоналістів, науковців і представників творчої інтелігенції.

Під час розкопок поруч із тюрмою згодом були знайдені рештки розстріляних луцьких в’язнів і гільзи.