Громадський транспорт у Луцьку: як вижити у маршрутці у години пік

30 червня 2025 р. 07:24

30 червня 2025 р. 07:24

Луцьк. 7:25, зупинка «Старий Ринок». Людей небагато, проте маршрутки "забиті" до верху. Нам потрібна №22, додаток чітко показує, що очікувати 10 хвилин, але проходить хвилин із 7, і ось вона мчить до нас вся така червона й велика, аби за милю було видно.

Зупиняємо, махнувши рукою і...ніхто не зупиняється, сумно, звичайно, але встигаємо помітити, що всі сидячі місця в автобусі зайняті, проте стоячих достатньо. Пан Сергій, який стоїть поруч, підбадьорює: «Це часта історія на цій зупинці, особливо вранці».

І справді, вдень ми на цій же зупинці намагались вийти, але водій поїхав далі. Або це ми тихо сповістили, що хочемо вийти, або водій на своїй хвилі.

«Як сардина в банці — тільки без олії»

«Це не маршрутка, це квест на виживання. Особливо зранку, коли потрібно на роботу», - жартує пані Наталя , яка щодня їздить на роботу, – «Не рідко доводиться брати таксі аби точно встигнути на 8:00».

«А мені байдуже», - зізнається її знайомий. – «Я сідаю на кінцевій й виходжу там само, сів собі і пів міста з комфортом біля відкритого вікна. А то є ж такі, яким в +30 дує з вікна».

У години пік (7:00–9:00 та 17:00–18:30) навіть коротка поїздка перетворюється на випробування тіла й духу. Особливо коли водій ще й уявляє себе учасником «Формули-1» на поворотах або рушає, не дочекавшись навіть, щоб двері закрились.

О 7:40 під’їжджає інша маршрутка №22, не така велика й червона, але це хоч щось, проте ситуація гірша. Людей багато, вікна закриті, лишень люк відкритий — і то трішки. Видихнувши заходимо всередину, оплачуємо проїзд й хутко хапаємось за поручень, хоча напевне це зайве, адже тебе в прямому сенсі тримають люди. Ми проїжджаємо зупинки дві й десь з кінця салону чути: «Та ні, я вже в маршрутці... Ну, ще не вийшла, я в маршрутці, але ще не рушили... Та кажу ж, маршрутка!» - одразу розумієш, що це хвилин на 5 точно.

«Тролейбус як вид дешевого таксі»

З плюсів - більш просторно, ніж в маршрутках, але так само душно. Зранку навіть занадто. Набираємось сміливості й запитуємо у пані Марії, куди це вона.

«Та оце зараз в лікарню, щось з понеділка голова турбує, потім в церкву треба, а ще на ринок».

У цей момент розумієш, що твій день - це дорога на роботу й назад додому.

На зупинці біля РАЦСу ловимо симпатичного чоловіка, який тут вже хвилин з 10 і напряму питаємо за транспорт, він сміється, але відповідає щиро: «Повірте, на відмінну від інших міст транспорт в Луцьку на 4 по 5-ти бальній шкалі. Особливо зараз, влітку. Є випадки коли, наприклад, з ГПЗ важко виїхати, але це дуже рідко. Та й я майже ніколи не потрапляю на «забитий» транспорт».

А що ж водії?

А водії — мовчать. Від будь-яких коментарів утримались.

Хтось чемно посміхнувся. Хтось — не дуже чемно. Але говорити з нами не захотів ніхто. І це теж трохи про стан транспорту в Луцьку.

Поради: як вижити в пік

• По-перше, вийти раніше з дому. Звучить банально, але о 7:00 шанси сісти більші, ніж о 7:30.
• По-друге, зберігати спокій . Навіть якщо вас притисли до дверей і чиясь торба торкається вашого вуха — це мине.
• По-третє, не намагатись сперечатись з маршруткою — вона сильніша. Просто тримайтесь, хоча б за поручень.
• І по-четверте — мати заряджений телефон і навушники. Це рятує розум, коли тіло вже здалось (Щоправда, це вже лайфхак від молоді, які точно знають про квести й адреналін).

І чесно кажучи, о 18 годині ми вже були готові остаточно здатись — але, як завжди, найприємніше трапляється несподівано.

Ввечері, повертаючись додому маршруткою №10, на останньому диханні після робочого дня, раптом щось змінюється. Спершу не віримо очам і відчуттям: так, це кондиціонер. Працює. Не уявний, не бутафорський, не «подує пів хвилини і вимкнеться» — а справжній, холодненький і лагідний, як поцілунок долі. Тож додому доїжджаємо з кондиціонером і відчуттям свіжості.

І хоч маршрутки досі залишаються екстримом, і ти до кінця не знаєш, хто відповідає за комфорт — іноді, ввечері, розумієш: ти просто радий, що вже їдеш. Бо навіть у луцькому транспортному квесті трапляються маленькі перемоги.

Автор: Олена Білас

• У селі на Волині - ДТП: авто збило 15-річного велосипедиста
• У Рожищі сталася ДТП за участю трьох авто: очевидці підозрюють, що водій був п’яним
• 12 годин на варті: історія волинянина, який працює на залізничному блокпості

Волинські