«Під час АТО ми дивилися під ноги, а зараз – спостерігаємо за небом», - командир з волинської бригади - Волинські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

«Під час АТО ми дивилися під ноги, а зараз – спостерігаємо за небом», - командир з волинської бригади

05 липня 2025 р. 14:56

05 липня 2025 р. 14:56

«Роби як я!», – за таким принципом живе та несе службу командир одного з підрозділів «Сталевої Сотки».

«Я ніколи не примушую своїх підлеглих робити те, чого не вмію робити сам», – детальніше розповідає про своє життєве кредо Іван – командир роти протитанкових ракетних комплексів 100 омбр.

Історію бійця розповіли у бригаді.

Чоловік родом з Рівненщини. Майже все своє життя він віддав службі: спершу поліція, після початку АТО – був добровольцем в одному з добробатів, а у 2015-му потрапив до елітного спецпідрозділу, в складі якого до 2018-го року виконував бойові завдання на сході нашої Батьківщини.

Звільнившись зі служби, Іван влаштувався в компанію, котра займалася міжнародними перевезеннями. Там чоловік працював аж до початку повномасштабного вторгнення…

«Наприкінці лютого 2022 року я планував їхати в Німеччину на роботу, але вранці 24-го числа зателефонував батько і сказав, що почалася війна, тож замість Європи я поїхав до ТЦК», – пригадує боєць.

Звідти герой потрапив у 1 бригаду спеціального призначення імені Івана Богуна, в складі якої воював на Херсонщині, Харківщині, а також в Бахмуті та Часовому Яру.

Через безмежну любов до тварин, зокрема кішок, чоловік обрав собі псевдо «Манул».

У 2024-му році Іван приєднався до 100 омбр. Вже в складі «Сталевої Сотки» брав участь у боях на Лиманському та Покровському напрямках, де під час виконання одного з бойових завдань отримав поранення.

«Під час АТО ми дивилися під ноги, а зараз – спостерігаємо за небом», - командир з волинської бригади

Нині, вже 12-й місяць, «Манул» разом із побратимами веде битву за Торецьк. За словами чоловіка, сучасне поле бою, у порівнянні з часом проведення антитерористичної операції, зазнало суттєвих змін.

«Під час АТО ми дивилися під ноги, аби не зачепити розтяжку, а зараз – спостерігаємо за небом, щоб не потрапити в поле зору ворожих «пташок». Наш ворог хитрий та підступний, але ми мусимо боротися, адже це наша земля і наша країна», – стверджує Іван.

Після війни «Манул» планує повернутися за кермо вантажівки та продовжити мандрувати Україною та Європою.