Біля Луцька росте 25-метровий дуб-велетень

06 липня 2025 р. 11:23

06 липня 2025 р. 11:23

На території Луцької громади росте унікальний старовіковий дуб-велетень, якому понад 330 років, – пише ІА Конкурент.

Про ботанічну пам’ятку природи розповіли в екологічній службі Луцької громади.

Унікальна ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуб-патріарх» розташована між містом Ківерці та селом Клепачів, на північний захід від Ківерців – поблизу автошляху Ківерці – Рожище. Неподалік дуба знаходяться два об’єкти природно-заповідного фонду – ботанічна пам’ятка природи «Ділянка лісу -1» та ботанічна пам’ятка природи «Дубовик» .

Площа об’єкта – лише 0,01 га, але його значення важко переоцінити: тут росте дуб-велетень віком понад 330 років, з діаметром стовбура 1,2 метра і висотою 25 метрів. Цей дуб належить до так званих старовікових дерев, які мають природне, історичне та еколого-освітнє значення.

Старовікові дуби – це «зелені архіви», які пережили не одне покоління людей, зміни ландшафтів, клімату, історичних епох. Вони зберігають генофонд дуба звичайного – ключової деревної породи для наших широт. Такі дерева є цінними осередками біорізноманіття, де мешкають сотні видів грибів, лишайників, комах, птахів, ссавців. Зокрема, дупла вікових дерев можуть слугувати житлом для кажанів, дуплогніздних птахів, сов, білок та багатьох інших тварин.

Ці дерева мають і велику культурну цінність. Для наших пращурів дуб був священним деревом. Його вважали символом сили, мудрості, довговічності. У слов’янській міфології дуб – улюблене дерево бога блискавок Перуна. Саме тому його гілки не рубали, а на священних дубах вішали стрічки як обереги та жертви богам. У святих гаях, де росли дуби, діяли суворі заборони: не можна було навіть зривати квіти чи збирати хмиз. За порушення – кара. Такі святі гаї чи святі дерева були поруч з поселеннями наших предків, виконуючи функцію храму просто неба.

Дуб також був символом міфічного Світового Дерева, що поєднує три світи: підземний (коріння), земний (стовбур) і небесний (крона). Жолуді зашивали в ладанки як оберіг. Віра у сакральність дубів зберігалася навіть після християнізації. Наприклад, існував звичай садити дубок при народженні сина як символ сили й довговічності роду.

Блискавкою найчастіше вражає саме дуби – у цьому вбачали знак бога Перуна. Ті, хто наважувався зруйнувати священне дерево, вважалися проклятими.

Сучасна Європа подає приклад шанобливого ставлення до дерев-гігантів:

• у Німеччині при прокладанні доріг навмисно змінюють траси, аби оминути старі дерева. У ботанічних і природоохоронних німецьких журналах публікуються некрологи на загибель стародавніх дерев;
• в Естонії та Литві всі старовікові дерева занесено до офіційних інженерних кадастрів:
• у Великобританії вже понад 22 тисячі таких дерев мають охоронний статус:
• у Польщі таких – понад 53 тисячі. Для порівняння, в Україні – лише 2600.
• у Британії старі дерева описують у книгах і туристичних путівниках. Існує навіть молодіжний рух «Мисливців за старими деревами» – молодь з фотоапаратами змагаються, хто знайде більше дерев-велетнів. Регулярно видаються календарі та книги із зображеннями дерев-патріархів, а англійська королева заснувала спеціальну премію за внесок у захист стародавніх дерев.
• у Польщі на лікування одного дуба – Бартека – уряд виділив понад 100 тисяч злотих. Йому присвячена окрема книга, а його фото та історія є частиною екологічного туризму.

Практично в кожній європейській країні публікуються ілюстровані довідники стародавніх дерев.

Найстаріше дерево Європи – ялина Олд Тіко зі Швеції, якій понад 10 000 років.

У Шотландії росте фортінгельський тис віком до 5000 років.

Найстаріший дуб Європи – Стелмузький дуб у Литві – йому щонайменше 1500 років.

А в Україні найстарішим вважається дуб «Чемпіон» в Ужанському національному парку в Закарпатській області – йому понад 1300 років, а діаметр стовбура сягає понад 9 метрів. Ще один раритетний дуб України – «Юзефінський дуб», якому близько 1300 років. Він росте в урочищі «Юзефинська дача» на території Рокитнівського району Рівненської області.

Волинський «Дуб-патріарх» – цінний представник цієї могутньої родини дерев. Він охороняється як національне надбання, входить до природно-заповідного фонду України і є гордістю Луцької громади.

Волинські