«Думала, що Україна – це Африка Європи»

06 липня 2025 р. 20:46

06 липня 2025 р. 20:46

Еллі в захваті від того, що живе в українському селі.

Британка розповіла про культурний шок, який отримала за 7 років життя в Україні

Еллі, яка мешкає в селищі поблизу Ізмаїла на півдні Одещини, зізнається: до переїзду сюди уявляла країну як бідну й недорозвинену, але реальність виявилася протилежною – з потужною цифровізацією, працьовитими людьми й неймовірно смачними продуктами.

У великому інтерв’ю журналістці Марічці Падалко вона розповіла, що Україна – це не лише про війну і складнощі. Це про людей, які вміють працювати, турбуватися, розвиватися і робити з простого – виняткове.

Село як розкіш

«Я вийшла заміж за українця, тепер мого чоловіка. Так ми опинилися тут. Але ще до нашого знайомства я вже хотіла жити в Україні. Я приїжджала сюди кілька разів і було в цій країні щось таке, що мене дуже тягнуло», – згадує Еллі.
Її перший приїзд у 2015 або 2016 році був непростим: спека, старий автобус без кондиціонера, жахливі дороги. Тоді вона подумала: «Це мій перший і останній раз». Але за два дні все змінилося – Еллі зрозуміла: вона хоче залишитися.
«Не знаю чому, але я уявляла Україну як Африку Європи, таку собі дуже бідну країну Другого світу. А насправді в багатьох аспектах вона виявилась набагато кращою, ніж я думала. І навіть кращою за Англію», – зізнається вона. Особливо вразили темпи впровадження нових технологій, цифровізація банківської системи, гнучкість у прийнятті рішень: «В Англії багато процесів дуже повільні, особливо, коли йдеться про нові технології. А в Україні спробували, спрацювали – й уперед».
Для багатьох українців село – це символ важкої праці, обмежених можливостей і відсутності перспектив. Але Еллі переконує: для британців усе навпаки – саме такий спосіб життя є ознакою добробуту й екологічної свідомості. «В Англії, щоб мати такий спосіб життя, потрібно дуже багато заробляти. Це – розкіш. Тож є щось у вашому стилі життя, щось дуже круте для нас», – розкрила блогерка.

У багатьох аспектах Україна виявилась набагато кращою, ніж я думала. І навіть кращою за Англію.

Еллі живе в селищі біля Ізмаїла й зізнається, що цінує таке життя більше, ніж шумне міське: «Я розумію, що багато українців хочуть навпаки, виїхати з села, поїхати в місто, вступити в університет, знайти роботу. А я живу в селі, і мені це подобається. Це як у тій приказці: трава завжди зеленіша по той бік паркану. Люди завжди прагнуть того, чого не мають, і здається, що там десь краще».

Їжа, яку неможливо забути

Смак української їжі став для Еллі та її сім’ї відкриттям. «Коли моя мама приїжджала до нас, вона скуштувала українські помідори. У нас, у Бесарабії, вони, мабуть, найсмачніші у світі. Вона була просто в захваті. Нічого схожого вона в Англії не знайшла», – пригадує матір трьох дітей.

Те саме сталося із сестрою Еллі, яка вперше у житті похвалила моркву: «Я навіть не помічала, бо для мене це – просто морква. Але якщо порівняти, смак овочів тут зовсім інший. І це, мабуть, головна причина, чому вся їжа в Україні така смачна».

Приємно вразив Еллі рівень дитячої медицини: «Після народження до нас приходив лікар додому ( у британки – троє дітей. – Ред. ). Перевірити умови, оглянути дитину. Особливо з першою дитиною, це було дуже цінно. Ми могли поставити всі запитання, які нас хвилювали. Це був дійсно високий рівень роботи та підтримки. Я була дуже вдячна за це».

Ще один культурний шок, але у… Британії

Після кількох років життя в Україні Еллі відчула, наскільки сильно змінилося її сприйняття: «Ми пішли в ресторан в Англії. Це був наш звичний ресторан, ми завжди туди ходили всією сім’єю, я його дуже любила. Але загалом сервіс, якість обслуговування в цьому ресторані були просто жахливими. Цього разу їжа здалася такою, ніби її просто розігріли в мікрохвильовці. Офіціант просто стояв, у нього був блокнот, але він постійно щось плутав. В Україні я вже звикла, що офіціант, наприклад, забирає серветки, якщо вони брудні, він одразу прибирає. Загалом рівень сервісу набагато вищий».

Волинські