вологість:
тиск:
вітер:
Волинянин 17 років працював на «швидкій», а тепер майже рік евакуює поранених з Торецького напрямку
Пан Анатолій у 2006 році закінчив Ковельський фаховий медичний коледж на Волині і пішов працювати фельдшером/керівником виїзної бригади екстреної медичної допомоги. А у серпні 2023-го чоловік ( маючи вже 17-річний досвід роботи на «швидкій» !) став до лав медичної роти «Сталевої Сотки».
Спочатку був санітарним інструктором, а невдовзі одержав призначення на посаду фельдшера евакуаційного відділення, - розповідають на сторінці 100 ОМБр у фейсбуці .
– Тодішній командир медроти запитав мене, який позивний хочу обрати. Я почав міркувати вголос: мовляв, прізвище Могиль – можна було б взяти псевдо «Могила». Командир трохи розгубився, а ж тут заходить наш кухар Микола і відразу пропонує мені стати «Магом» – на тому й зупинилися, – розповідає Анатолій.
Відтоді «Магу» довелося «почаклувати» в Серебрянському лісі, на Покровському напрямку – і вже 12-й місяць він займається евакуацією поранених з Торецького напрямку.
Завданням евакуаційної групи є доставити пораненого з точки евакуації на стабілізаційний пункт, або ж зі «стабіка» – до ПХГ (передової хірургічної групи):
– Доводиться транспортувати бійців з ампутаціями, інтубованих, під апаратом штучної вентиляції легень, з пораненнями черевної порожнини, грудної клітки, – розповідає про свої щоденні бойові будні «Маг», – Та чи не найбільше з-поміж сотень поранених запам’ятався побратим з травмою обличчя. Кров забігала в горло і він постійно давився. Довести його живим до «стабіка» було надскладним завданням – але ми впоралися!
Найбільшою мрією Анатолія, звісно, є повернення на Волинь – до рідного Ковеля. Адже там на чоловіка чекає кохана дружина Олена та дві донечки: 13-річна Анастасія і 17-річна Дарія . А ще великі життєві захоплення: риболовля (як літня, так і зимова!) та футбол (у юнацькі роки і сам крутезно грав – нині ж здебільшого вболіває за улюблене київське «Динамо»!).
Нині ж витримувати постійні стресові ситуації «Магу» допомагає почуття гумору:
– Якось віз поранених з точки евакуації на «стабік». Один був лежачий – важкий. Другий сидячий – середній. Сидів навпроти й уважно придивлявся до мого «броніка» з шевроном-позивним «Маг». Потім тицяє на мене пальцем і серйозно так питає: «Волшебнік?». – А я (з усіх сил намагаючись не розсміятися!) давай «пояснювати»: мовляв, таки справді є дипломованим чарівником – магістром білої магії! І уже розпочав сеанс «чаклування»: тож тепер з ними, моїми «підопічними», точно усе буде добре!
- «Синку, ще твій час прийде…» - боєць 100-ї бригади Володимир Старушик продовжив справу батька
- «Під час АТО ми дивилися під ноги, а зараз – спостерігаємо за небом», - командир з волинської бригади
- «Війна не закінчиться без тебе»: історія лучанина Олега, який замість Європи обрав фронт

Новини рубріки

В Україні першокласникам нарахують по 5 000 грн: як отримати кошти
08 липня 2025 р. 21:40

У Луцьку та в Княгининку проведуть опитування домогосподарств
08 липня 2025 р. 21:31

Неподалік Волині археологи виявили середньовічні поховання
08 липня 2025 р. 21:13