У Рожищі відбувся благодійний мистецький захід на підтримку ЗСУ

09 липня 2025 р. 21:25

09 липня 2025 р. 21:25

Неділя у Рожищі перетворилася на справжнє свято української душі. 6 липня громада зустрічала обласний творчий етнопроєкт «У мого покоління глибоке коріння». Подія поєднала збереження культурної спадщини з підтримкою українського війська.

Про це повідомляє Рожищенська міська рада.

Цього дня у центрі міста панувала особлива атмосфера – щира, зворушлива й патріотична. Вже з перших хвилин гості заходу відчули: це не просто концерт, а глибоке занурення в національні традиції, які пережили віки й сьогодні звучать особливо проникливо.

Директорка Центру культурних послуг Наталія Марценюк у вітальному слові наголосила: українська пісня, мова, обрядовість, ігри, кулінарія – це джерело сили нашого народу, що передається від покоління до покоління, зберігаючи ідентичність та незламність духу.

Проєкт, що охопив низку локацій, мав важливу благодійну складову. Організатори постійно наголошували: завдяки воїнам ЗСУ ми маємо можливість співати, творити, згадувати традиції й дарувати радість одне одному.

«Кожна гривня, передана на підтримку армії, – це наша подяка захисникам, які виборюють для нас право жити й творити», – підкреслювала ведуча.

Розмаїта концертна програма вражала. Першою на сцену вийшла Надія Козій із попурі, задавши тон усьому дійству. Вперше перед великою аудиторією виступило дитяче вокальне тріо з Козина з ніжними композиціями «Під небом синім» та «Прошу в неба». А запальними танцями зачарував колектив «Танцюй серцем» із Рудні, керівником якого є Анастасія Шинкарук .

Не забули організатори й про інтерактив. У міському парку діяла велика виставка народних ремесел: тут можна було побачити старовинні рушники, вишиванки з маминих скринь, вироби з бісеру та лози. Окрему увагу привернула колекція Надії Карпець із села Єлизаветин – вона представила вишиванки, створені її мамою на Любешівщині.

Долучитися до процесу могли всі охочі: проходили майстер-класи з лозоплетіння, виготовлення ляльок-мотанок, дитячих іграшок. А творча майстриня Ольга Чуйко дивувала авторськими гномиками та в’язаними іграшками.

Особливо емоційними були виступи фольклорних колективів. «Сокільська родина» з села Сокіл під керівництвом Сергія Гончаревич а відтворила обряд проводів до війська – з дівочими піснями й прощальними поглядами. Присутні не стримували сліз – бо цей обряд для багатьох став болючою реальністю сьогодення.

Фольклорний гурт «Материнка» з села Кобче показав купальське дійство, залучивши до сцени навіть наймолодших. Зворушливо, коли пісню продовжують співати внуки тих, хто колись творив її першими.

Зі сцени лунали й сольні виступи: Аліна Черняк , юна співачка з великим серцем, зачарувала глядачів народним співом. Серед інших учасників – Катерина Самолюк , Артем Степанюк , Олександр Іщук , Оксана Брилевська , Валентин Омельчук та солістка народного художнього колективу студії вокального та сольного співу «Камертон» Ілона Марценюк (кер. Ірина Матвійчук ) – усі вони створювали неповторну палітру благодійного заходу. А хвилю святкового піднесення на завершення вечора подарував присутнім народний аматорський духовий оркестр Центру.

Дійство вражало не лише мистецькою програмою, а й атмосферою живого українського побуту. Не бракувало й гумору – театралізація весільних обрядів у виконанні Зеновії Пархомчук із Трилісців викликала щирий сміх у глядачів, а театральна студія Центру повернула присутніх у дитинство, нагадавши народну гру «Цимбала».

На гостей чекало й справжнє частування: те, що приготували господині громади, важко назвати просто їжею – це були справжні кулінарні шедеври. Мочені яблука з Лукова, ароматні картопляні пиріжки з пшоном – усе це дарувало теплі спогади про бабусину кухню.

Окрасою дійства стали оригінальні фотозони, оформлені з любов’ю працівниками Центру культурних послуг. Барвисті елементи народного стилю створили чудове тло для світлин, а відомі рожищенські ведмеді з міського парку стали незмінним улюбленим місцем для фотографування.

Цей день у Рожищі став доказом: українська культура – жива, глибока й міцна, як коріння старого дерева. Вона тримає нас у найскладніші часи, дарує надію й гуртує навколо спільної мети – перемоги. А наші захисники – це ті, кому ми завдячуємо можливістю жити, пам’ятати й передавати далі.

До слова, завдяки небайдужості гостей заходу, вдалося зібрати 4700 гривень на потреби Збройних Сил України.

Волинські