У Волинській ОВА говорили з представниками бізнесу про ключові зміни у торгівлі з ЄС та митне регулювання

11 липня 2025 р. 14:48

11 липня 2025 р. 14:48

Відбулося щотижневе засідання в межах постійно діючої платформи «Діалог влади з бізнесом». Під керівництвом заступника голови Волинської ОДА Романа Романюка говорили про актуальні зміни у сфері зовнішньоекономічної діяльності, митного регулювання, ліцензування та експорту агропродукції до Європейського Союзу.

Про це повідомляють на веб-сайті Волинської ОВА.

Зауважимо, що через сигнал повітряної тривоги зустріч довелось перервати з безпекових міркувань. Тому ключові аспекти доповідачів та інформацію з усіх запланованих питань доводимо у текстовому форматі.

Заступник начальника управління забезпечення митного контролю та оформлення Волинської митниці Ігор Ляшук поінформував учасників засідання про актуальні зміни до постанови Кабміну № 1481. Документ регламентує перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, а також обсяги квот на 2025 рік.

Ліцензування є дозволом держави на здійснення певних зовнішньоекономічних операцій, а квотування – це обмеження щодо обсягу імпорту або експорту конкретних товарів. Обидва механізми є інструментами державного контролю та захисту внутрішнього ринку. В разі потреби держава може застосовувати їх разом: ліцензії видаються в межах встановлених квот.

Зокрема, серед оновлень – затверджені переліки агропродукції, експорт якої потребує ліцензії. А саме пшениця, кукурудза, насіння ріпаку та соняшнику. Також визначено обсяги квот на експорт цукру, м’яса птиці та індиків до країн ЄС, з детальними умовами їх розподілу. Наприклад, у 2025 році ліцензування експорту цукру застосовується до 5 серпня, а м’яса птиці – до кінця року. Квоти розподіляються відповідно до фактичного обсягу експорту чи виробництва продукції, підтвердженого документально.

Ігор Ляшук зауважив, що ліцензії оформляються через Мінекономіки, а погодження щодо агропродукції – відповідно через Мінагрополітики. В деяких випадках для експорту в ЄС достатньо сертифіката про походження товару без додаткового ліцензування.

Колегу доповнив фахівець відділу взаємодії з підприємствами щодо питань авторизації Волинської митниці Михайло Богомаз . Він поінформував про важливість залучення бізнесу до отримання авторизацій на спрощення, а в подальшому отримання статусу АЕО. А також наголосив, що частина авторизацій уніфікована з положеннями Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Йдеться про можливість використання загальної гарантії, у тому числі зі зменшеним забезпеченням (до 50 % або 30 % від суми), звільнення від гарантії, застосування пломб спеціального типу, спрощене декларування та процедура випуску за місцезнаходженням. Ці спрощення регулюються Конвенцією про спільний транзит, оновленим Митним кодексом України та постановою Кабміну № 1092.

Результати вже відчутні: у першому півріччі 2025 року кількість митних оформлень зросла на 21 % порівняно з 2024 роком. Авторизації на застосування спрощень використовуються у 16,8 % випадків. Середній час оформлення зменшується майже вдвічі, наприклад, експорт із застосуванням процедури випуску за місцезнаходженням оформлюється за 37 хвилин, тоді як без спрощень – 63 хвилини.

Про оновлений порядок застосування митних ліцензій і тарифних квот при експорті товарів розповіла заступниця начальника управління контролю та адміністрування митних платежів Волинської митниці Лариса Почтова.

Відтепер, відповідно до постанови КМУ № 783, режим ліцензування експорту не застосовується, якщо експортер має непреференційний сертифікат про походження товару з України, виданий торгово-промисловою палатою. Водночас, якщо під час оформлення товару експортер звертається за сертифікатом з перевезення товару форми EUR.1, його можна отримати лише за наявності чинної ліцензії на експорт відповідної партії.

Сертифікат EUR.1 підтверджує преференційне походження товарів з України, що дає можливість скористатися зниженими ставками ввізного (вивізного) мита. Його видають митні органи безоплатно відповідно до спеціального порядку, затвердженого Мінфіном. Для цього експортер має подати низку документів, зокрема заяву, копію сертифіката, декларацію постачальника (виробника) тощо.

Перший заступник начальника головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Сергій Куртяк акцентував увагу на важливих змінах для експортерів агропродукції. Так, Україна та Європейський Союз оновили умови Угоди про вільну торгівлю, що дозволить зберегти досягнуті обсяги експорту, навіть після завершення дії автономних торговельних преференцій.

За результатами інтенсивних переговорів вдалося суттєво збільшити тарифні квоти у межах 40 найменувань агропродукції. Зокрема, обсяги квот на мед зросли на понад 580 %, на цукор у п’ять разів, а на сухе молоко – втричі. Серед інших позицій зі значним приростом ідуть оброблені томати, вершкове масло, яйця, ячмінь, м’ясо птиці та пшениця. Наступний етап перегляду умов запланований на 2028 рік і передбачає подальшу лібералізацію доступу до ринку ЄС.

Крім того, з 15 січня 2024 року Україна перейшла на використання онлайн-платформи Єврокомісії TRACES NT. Через неї здійснюється сертифікація вантажів із тваринною, рослинною продукцією, харчовими продуктами та кормами, що експортуються або транзитуються через територію ЄС. Щоб уникнути затримок, підприємствам необхідно пройти відповідну реєстрацію, визначити відповідальних осіб і підготувати документи відповідно до методичних рекомендацій.

Також із 16 січня 2025 року діє новий Порядок реєстрації суб’єктів господарювання, які працюють з об’єктами фітосанітарного регулювання. До обов’язкової реєстрації належать ті, хто здійснює діяльність у карантинних зонах, працює з насінням, садивним матеріалом, зерном або дерев’яною тарою. Зверніть увагу, що реєстрації за попередніми наказами Мінагрополітики втратять чинність вже у липні 2025 року.

Заступниця директора департаменту агропромислового розвитку ОДА Олена Фоменко розповіла про нові правила торгівлі з ЄС у 2025 році.

З 6 червня набув чинності оновлений Імплементаційний регламент Єврокомісії, який частково замінює торговельний «безвіз» системою тарифних квот. Це рішення ухвалене в межах тимчасових автономних торговельних заходів з одночасним захистом інтересів європейських фермерів.

Хоча річні квоти залишились на попередньому рівні, у 2025 році вони діятимуть пропорційно до періоду дії нинішнього регламенту – з червня по грудень. Наприклад, квота на експорт пшениці становитиме 583 тис. тонн (замість очікуваного 1 млн тонн), а все, що понад ліміт, обкладатиметься митом € 95/т. Щодо кукурудзи, то хоч квота й обмежена (379 тис. т), мито може не застосовуватись, враховуючи імпортні потреби ЄС.

Для окремих товарів (м’ясо птиці, яйця, свинина, яловичина) діятиме поділ на підперіоди, аби уникнути пікових навантажень: 4/12 обсягу до кінця вересня, решта з жовтня по грудень.

Нові умови вимагають від українських експортерів адаптації логістики та пошуку нових ринків. Досвід попередніх років показує, що це можливо, адже лише у сезоні 2023/24 українські зернові потрапили на ринки понад 70 країн.

До слова, поточну інформацію про залишки тарифних квот можна відстежувати на офіційному порталі Єврокомісії.

Волинські