Масований удар по Волині: військовий експерт пояснив, чому РФ цілила в Луцьк

11 липня 2025 р. 19:14

11 липня 2025 р. 19:14

У ніч на 9 липня російська армія здійснила одну з наймасштабніших атак з початку повномасштабного вторгнення. Під удар потрапили Волинь і, зокрема, Луцьк — противник використав 741 засіб повітряного нападу: від «Шахедів» і безпілотників-імітацій до крилатих та аеробалістичних ракет.

Про те, чим була особлива атака, куди цілила російська армія та чого очікувати від РФ далі, розповів військовий експерт Олег Жданов у коментарі ТСН .

Чим була особлива атака

Раніше російська армія не вдавалася до ретельного зосередження зусиль по заходу України, як сьогодні вночі, каже Олег Жданов.

«Захід доволі рідко, проте однаково атакували, причому в більшості випадків ракетами, тому що вони гарантовано дістають до заходу», — зазначив експерт.

Під час останньої масованої атаки РФ не використовувала балістичні ракети наземного базування.

«Були ракети «Іскандер-К» — це крилата ракета, яка пускається з тієї ж самої установки. Російський комплекс «Іскандер» має дві ракети на озброєнні. Балістичну з дальністю до 500 кілометрів і крилату з дальністю півтори тисячі кілометрів. Тому вона й долетіла. А повітряного базування балістика була «Кинджал», шість аеробалістичних ракет. У нього гарантована дальність до 900 кілометрів», — каже Олег Жданов.

На жаль, це ті ракети, від яких у нас є найменше систем захисту, пояснює експерт.

«Тобто її бере тільки Patriot або SAMP/T. Patriot тільки у версії PAC-3, тобто протиракетній версії», — зазначив Олег Жданов.

Куди цілила армія РФ

На думку Олега Жданова, не можна говорити, що армія РФ взялася за системні атаки по заходу України.

«Атакували вони чому? На мою думку, розвідка дуже непогано працює. Плюс ви ж бачите, скільки охочих — хтось заробити гроші, хтось «ждуни» за Радянським Союзом, на кухні ввечері сльози ллє. І, на жаль, у нас достатній ще відсоток громадян, які згодні передавати інформацію ворогові. Служба безпеки й контррозвідка кожного дня заарештовують і затримують колаборантів, коригувальників, навідників тощо. Тож, на жаль, у цьому сенсі, найімовірніше, вони назбирали інформацію», — каже експерт.

За його словами, під час нічної атаки було атаковано два основні об’єкти — приватне підприємство та військовий аеродром.

«Це було приватне підприємство, але ми не знаємо, яке за характером. І мета була, як каже командування Повітряних сил — аеродром під Луцьком, військова база. По військовій базі це зрозуміло, тому що вони, мабуть, намагаються вполювати наші F-16 і «Міражі». Тож тут, зрештою, питань особливих немає. А стосовно підприємства думаю, що саме просто витік інформації, хтось навів», — каже Олег Жданов.

Росія нарощує можливості

Росія намагається наростити зусилля і збільшити кількість безпілотників, зазначив експерт. Якщо раніше російська армія могла запустити до 300, то зараз цифра сягає 700.

«Але не забувайте про співвідношення обманок і бойових «Шахедів» чи «Гераней». У кожній зграї, яка летить до нас, приблизно 50 на 50. Тобто 50 відсотків бойових ударних дронів і 50 відсотків обманок. Тож якщо ми кажемо сьогодні про кількість ударних дронів, їх там трошки більше трьохсот», — пояснює Олег Жданов.

Чому ракетам і безпілотникам вдається пролетіти пів України

Російські безпілотники та крилаті ракети під час нічної атаки пролетіли пів України. Олег Жданов пояснює, що річ в ефективності української протиповітряної оборони. Крім того, армія РФ не стоїть на місці.

«Ми думали, що ті мобільні групи, які ми створили 2023-го, вони й надалі воюватимуть аж до кінця війни. А зараз постає питання їхньої модернізації. Річ у тім, що „Шахеди“ навчилися, крім того, що рухатися за запрограмованим маршрутом, вони ще й змінюють висоту. Якщо вони знижуються до 300–400 метрів, за тієї швидкості за складками місцевості їх навіть не чутно. Хоча звук «Шахеда» можна почути на відстані до 10 кілометрів за певних умов. А сьогодні вони пролітають», — каже експерт.

За його словами, армія РФ кожного разу аналізує, звідки зробили пуски наші системи ППО, де розташовані мобільні групи.

«Зрозуміло, що мобільна група виїжджає не кожного разу на те ж саме місце, а плюс-мінус. І якщо кожного разу відмічати, формується такий собі район на карті, де вона розташовується. Наша країна величезна. Вони програмують так, щоб ці райони оминати, міняти висоту польоту «Шахеда». Як результат, він досягає тієї мети. А ми залишилися у 2023 році, досі з кулеметами у нас мобільні групи, досі з прожекторами, досі з біноклями», — пояснює Олег Жданов.

Схожа ситуація з крилатими ракетами, каже експерт. Російська армія обирає райони, де найменша щільність засобів ППО.

«У нас протиповітряна оборона об’єктова. Тобто ми можемо захищати об’єкти, і то лише ті, на які у нас вистачає засобів ППО. І відповідно в Генштабі повинні оцінювати пріоритетність об’єктів, на які виділяються засоби ППО, а на які виділяються мобільні вогневі групи чи взагалі якісь стрілецькі розрахунки. Ми так і не пішли вперед, не створили систему ешелоновану, яка поэтапно, в міру заходження вглиб країни знищувала б засоби повітряного нападу», — каже Олег Жданов.

Крім того, треба враховувати, що Україна отримує невелику кількість комплексів ППО у певний проміжок часу, водночас несе втрати.

«Росіяни ж теж завдають уражень і по радіолокаційних станціях, які світяться, як лампочка в темній кімнаті, коли вони вмикаються на пошук цілей. Іноді уражають і пускові установки. Ми ж несемо теж втрати, і наші партнери в тих обсягах, у яких вони їх нам надають, то більше працює в мінус, ніж у плюс. Тому у нас така проблема і з крилатими ракетами зокрема», — каже експерт.

Він пояснює: у нас є з десяток комплексів IRIS-T, водночас обласних центрів, які треба було б захистити від крилатих ракет, на сьогоднішній день 20.

«Тож у цьому проблема. Проблема в кількості. Недостатньо. Якість гарна, і NASAMS якісні комплекси, IRIS-T якісні комплекси, але їх дуже-дуже мало. До речі, NASAMS ми вже два роки не отримували», — каже Олег Жданов.

Чого очікувати даліЗа словами експерта, очікування від російських атак на найближчі місяця прогнозовані.

«Я думаю, що вони намагатимуться всіма зусиллями, особливо зараз, коли йде погіршення відносин між США і Росією. Ось сьогодні вже є реакція Росії на відновлення постачання нам техніки й обзроєння. Росія тиснутиме всіма силами. І чим більше вони будуть просідати на фронті, а на фронті вони не можуть сьогодні вже показати якихось успіхів у плані захоплення наших територій. Так, вони просуваються, але з величезними втратами й доволі повільно. Тому вони тиснутимуть на країну, на економіку, і на суспільство зокрема», — вважає Олег Жданов.

Сьогодні армія РФ може дозволити собі такі масовані удари раз на тиждень.

«Менший інтервал — навряд чи. Для цього треба масштабувати виробництво. Вони над цим працюють. Якщо вони зможуть це зробити, то восени ми можемо очікувати або збільшення засобів вогневого ураження в цих масованих атаках, або зменшення періоду між самими атаками. Оце перспектива», — каже Олег Жданов.

На його думку, сьогодні Україні треба терміново й кардинально змінювати систему ППО, починати з тактичної ланки: розгортати мобільні групи, переоснащувати їх більш потужними вогневими засобами, з більшою дальністю і висотою.

«Ну і кількість, систему розгортання й оповіщення. Це треба все підпорядковувати командуванню Повітряних сил і в єдиній системі оборони, єдиній системі зв’язку. От щось на кшталт Link 16, як є у льотчиків. Є така система, туди скидаються дані про всі виявлені цілі, і кожен пілот це бачить, і система може давати цілевказання тому чи іншому пілоту, який перебуває у найвигіднішій позиції щодо цієї цілі. І вони працюють в єдиній системі.

От нам теж саме треба робити — систему ППО, от таку ж електронну. І включати туди, починаючи від самої маленької мобільної групи і закінчуючи комплексами Patriot або авіацією Повітряних сил. Тому що у нас авіаційна компонента постійно теж застосовується, особливо в боротьбі з крилатими ракетами», — каже Олег Жданов.

• Внаслідок вибуху зруйновано 16 гаражів і пошкоджено щонайменше 5 автомобілів: репортаж з епіцентру ворожої атаки на Луцьк
• «В умовах загрози пускати людей разом із тваринами до храмового укриття — не тільки можна, а й потрібно »: священник кафедрального собору в Луцьку
• «Ніч була страшна»: наслідки масованої атаки на Луцьк

Волинські