«Се ж остання війна! Се до бою чоловіцтво зі звірством стає, се поборює воля неволю»…

12 липня 2025 р. 19:48

12 липня 2025 р. 19:48

Переможемо.

Найяскравіші за тиждень думки і цитати

Кирило БУДАНОВ, начальник ГУР, про заяву путіна, що росія – там, де ступить нога російського солдата:

«Усе ж правильно сказано: от куди дійдуть – це буде під їхнім контролем. Ви думаєте, що хтось цього не розуміє? Я сподіваюся, що розуміють усі. І нам, як громадянам, із цього треба робити висновок тільки один: що потрібно реально захищати свою державу, а не ховатися від ТЦК чи чогось подібного. Ну, бо інакше прийде тцк російської федерації, як це відбувається на окупованих територіях. А там це проходить повним ходом, повірте мені».

Сергій ПРИТУЛА, волонтер, про те, хто головний союзник України після зради США:

«Коли мене питають: «То хто ж наш найбільший союзник?», я завжди кажу – ми самі. Ми давно стали іншими. Ми – подорослішали. Якщо колись волонтери в умовному 2016-му знали один одного поіменно, то сьогодні волонтерство – це масове явище. Ми отримали нові навички, яких не мали до 2022 року. Ми першими у світі створюємо нові підходи у розвитку безпілотних систем. Те, що ми вигадуємо на полі бою, вивчають усі армії світу. Фонди та волонтери закривають тисячі запитів від військових – від БпЛА до супутникових систем зв’язку. Ось це – найкращий союз: громадянського суспільства і армії; народу і солдата».

Володимир АР’ЄВ, народний депутат, про те, коли настане Перемога:

«Зараз особливо важко, правда? Багато хто сподівався, якщо не на закінчення, то на призупинення війни. Поки путін має ресурси, він ані зупиниться, ані призупиниться. Не хочу лякати вас різними жахами, насправді війни нинішньої інтенсивності не тривають дуже довго. Але цей рік, можливо, ще наступний, доведеться стиснути зуби. Та коли настане пауза, остаточного миру не буде… Тому, план виживання для України – це підтримка ВПК і Сил оборони та протидія інформаційній війні, в тому числі і на територіях наших партнерів. Ну і, звісно, фортифікації по лінії зіткнення з нелюдами».

Віктор ТАРАН, громадський діяч, обурений, що через Україну по нафтопроводу «Дружба» досі йде російська нафта до недружелюбних Угорщини та Словаччини (щодня понад 250 000 барелів –

«це майже 6 мільярдів доларів на рік, які дозволяють росіянам виробляти ракети, дрони, танки» ) :

«Продавшись за дешеву нафту, однією рукою Угорщина та Словаччина продовжують блокувати європейські санкції проти росії, а іншою дають росії заробляти. І вони не просто заблокували 18-ий пакет санкцій проти росії. Вони ще й заблокували інтеграцію України до ЄС. Дуже хотілося б почути від уряду відповіді на такі питання: Чому ми і далі годуємо агресорів? Що це за «Дружба» така, яка побудована на збагаченні наших ворогів і смерті українців? Коли транзит російської нафти має буде зупинений?»

Андрій СМОЛІЙ, громадський діяч, про «дві України», які існують навіть попри російське вторгнення:

«Одна Україна 34 роки відчайдушно бореться за своє життя, свою Незалежність, свою мову, історію та місце на карті. Бореться, коли треба, з останніх сил. У 2014-му: у лютому чи березні. У 2022-му. У 2025-му. Бореться, бо розуміє, що не буде боротьби за СВОЄ – не буде України, не буде українців. Буде росія. Концтабори. «русскій мір». «русскій язик».

Друга «Україна» викохана совком, кривавими рублями та московською пропагандою. Це країна «Вєркі Сєрдючкі». Такого загального образу, який навіть у 2025-ому любить «русскій язик», пушкіна, «харошіх русскіх». І взагалі, «какая разніца, ліш би чєлавєк бил хароший».

Сергій ТИХИЙ, журналіст, закликає не впадати в зневіру:

«Нині українці мають повне право промовляти слова Івана Франка, свого генія: «Се ж остання війна! Се до бою чоловіцтво зі звірством стає, се поборює воля неволю…». І ми теж не маємо історичного права на песимізм. Переможемо! Це – єдине слово, написане великими буквами, я розмістив у своєму Фейсбуці рано-вранці 24 лютого 2022 року. Переможемо, повторюю я липневою ніччю 2025-го, коли у небі гидотно дзижчать російські «шахеди» і по них гатить ріднесенька українська ППО».

Віталій ПОРТНИКОВ, публіцист, журналіст, про заяву голови китайського МЗС Ван Ї про те, що Китай не може допустити поразки росії:

«Україні слід зрозуміти: з Китаєм треба говорити так само, як із росією. Там розуміють лише мову сили. Будь-які спроби компромісу сприймаються виключно як прояв слабкості. Неможливо домовитися з державою, яка вважає крах твоєї незалежності умовою власного економічного процвітання. Саме тому Україна має разом із Заходом тиснути на Пекін, щоб зменшити рівень його економічної співпраці з москвою. І водночас – поглиблювати зв’язки з Тайванем. Якщо ми просто сподіватимемося переконати китайське керівництво у нашій доброзичливості й заробити на китайських грошах – зазнаємо поразки».

Микола БЄЛЄСКОВ, старший аналітик Центру ініціатив «Повернись живим», про безпрецедентні масштаби руйнування житлових районів російськими дронами:

«Найбільш економічно ефективним рішенням було б виробництво дронів-перехоплювачів, здатних захищати українські міста. Цей процес вже триває, але його необхідно терміново розширити, аби він відповідав масштабам завдань, які стоять перед Україною. Не можна гаяти часу… Щоб запобігти падінню морального духу українців, влада в Києві має швидко запропонувати власні технологічні рішення в кількості, здатній нейтралізувати загрозу, яку становить зростаючий флот безпілотників, що постійно нарощується путіним».

Волинські