Розмова з отцем Романом з Волині: про хіть, пожертви та обряди

18 липня 2025 р. 12:23

18 липня 2025 р. 12:23

Чи обов’язково вінчатись, щоб шлюб був справжнім? Навіщо насправді дають гроші церкві? І що буде з тими, кого не хрестили?Журналісти ВСН поставили отцю Роману незручні, часом провокативні питання — і почули чесні відповіді.

Роман Дячук — семінарист Волинської Православної Богословської Академії, навчається на 5 курсі, але вже є діючим священнослужителем. Родом він із Тернопільщини. Обрав академію за порадою знайомих — і не шкодує. На розмову з нами його благословив духовний наставник — отець Іларіон .

Про зовнішій вигляд у храмі

— Чи є якийсь правильний одяг, аби перебувати в церкві?

— Скажімо так, Православна церква України зараз робить насправді мало акцентів на тому, як повинен одягатися християнин. Звичайно, є багато пережитків, що на сьогодні ще зберігаються, і люди на цьому акцентують. Зокрема, бабці, які люблять робити зауваження — але вони так виховані, для них це норма.

Проте ми повинні розуміти, що подібні питання не стосуються нашого спасіння. Але знову ж таки, є інша сторона. Незалежно від статі, варто розуміти, чи той чи інший одяг відповідає доцільності місця, в яке ви прямуєте.

— А якщо татуювання чи пірсингу? Тіло — храм?

— На жаль, зараз це стає модою. Але, опираючись на Святе Письмо, не хочеться робити щось погане на своєму тілі, адже коли Бог створив людину, Він сказав: "Це добре". Подібні речі нас аж ніяк не наближають до Бога, навпаки — віддаляють. Та й це ніяк не впливає на наше спасіння…

…Сам апостол Павло писав, що "тіло ваше є храмом Духа Святого". Якщо ми зростаємо духовно й відчуваємо, що наше тіло — це ковчег, оселя Святого Духа, тоді постає питання, наскільки ми хочемо змінювати й розмальовувати його. Це вже індивідуальне питання, яке виникає в процесі духовного зростання.

Про гріх, мораль і правду

— Якщо людина грішить постійно, але розкаюється — Церква це приймає?

— Тут згадуються слова одного хорошого богослова й священника: "Якщо ми приходимо в храм у пошуках святих людей, ми помилились. А якщо приходимо шукати Бога — ми обрали правильний шлях".

Церква — це місце, де збираються грішники, аби принести плід свого покаяння. Всі захожі до храму — грішники. Але ніхто не може засуджувати. Церква засуджує гріх і дію, яка віддаляє від Бога, але не людину.

Головне — розкаяння. Коли ми приходимо на недільну службу, повинні просити прощення постійно, протягом усього тижня, а не раз на тиждень і далі робити те саме.

— А «формальні гріхи» існують?

— Немає такого поняття як формальний гріх. Є гріх, і є недопустимість. Відвертий одяг — недопустимість. Блуд — гріх.

Про таїнства та пожертви

У християнстві є сім таїнств: хрещення, миропомазання, причастя, сповідь, вінчання, соборування та священство — кожне з них відіграє важливу роль у духовному житті людини.

Про їхню суть, міфи довкола та роль пожертв — розповідає отець Роман.

— Які обряди мають фіксовану ціну, а які — вільну пожертву?

— В першу чергу, пожертва — це те, що ми можемо віддати. Це було ще з давніх часів, пожертви бувають різні: парафіяльні свічки, меблі, квіти — це теж пожертви.

Щодо треб і таїнств, то "фіксована ціна" — це не зовсім правильно. Є рекомендована пожертва, яку подає парафіянин за ту чи іншу требу чи таїнство.

Причина — у витратах храму: свічки, ладан, лампадне масло, ремонт, поновлення ікон, навіть опалення, якщо на дровах.Звідки храм братиме на це кошти, якщо буде порожнім?

— Чи варто хрестити дитину «про всяк випадок»?

— На жаль, таке є дуже часто. І з двох сторін це не працює. Сім’я — бо не розуміє для чого це. І священник — бо мало знає про цих людей.Але хрещення — не щось погане.Говорити, що краще почекати, поки дитина сама вирішить — ризиковано. Ми не знаємо, скільки кому відведено.Якщо тато й мама християни — логічно, що дитина не буде мусульманином. Вона виховуватиметься як християнин.

— А якщо в шлюбі — різні релігії?

— Це вибір людини, але для церкви — це втрата. Бо ми втрачаємо воїна Христового і дочку Христову. Дві віри — ні.

Ісус казав: "Не можна служити двом Богам: одного полюбиш, іншого зненавидиш".

— Що таке вінчання? Його можна «розвінчати»?

— Вінчання — це таїнство, під час якого священник підносить прохання до Бога: щоби рід примножувався, щоби в родині був мир, затишок. Але це не гарантія. Люди слабкі, без Божої благодаті ми нічого не варті.

Церква не має обряду "розвінчання". Таїнство вінчання незворотне. Якщо подружжя розлучається, вінчання не скасовується.Можливе благословення на другий шлюб, але це не повноцінне таїнство, а духовне послаблення.

Повторне вінчання можливе лише в разі смерті одного з подружжя.

Мовчання, яке хоче відповіді

— Аборт — гріх?

— Аборт — це повноцінне вбивство. Бо навіть якщо плід ще не сформований — душа вже є. І вбивають саме її. Патології на УЗД — це лише ризик, не 100%. А викидень або безпліддя — випробування або милість Божа. Ми не можемо знати задуму Бога.

— Чому самогубців не відспівують?

— Сьогодні церква знайшла шлях у цьому. Це не повноцінне відспівування, а радше благословення. Тому нині відспівують усіх.Не відспівують тільки нехрещених.

— Альтернативні віри — гріх?

— Так, бо людина тоді не вірить по-справжньому. Якщо їй потрібні підтвердження з Таро чи ще чогось — вона не довіряє Богові. Заглядає "за куліси", хоче знати майбутнє, замість довіритись Його волі.

— Якщо хтось на сповіді зізнається у вбивстві? Священник має право розповісти?

— Священник ніколи не має права відкривати таємницю сповіді. Хто б не прийшов і з чим би не прийшов — усе залишається тільки між ним і Богом.

Наостанок отець Роман радить: шукати розраду в Богові, підтримувати наших захисників і, за можливості, приходити до храму. Бо саме там душа — вдома.

• Це не про рясу, а про серце: історія 17-річного семінариста Максима Грицюка з Луцька
• День семінариста очима журналіста. Фоторепортаж з Кафедрального собору у Луцьку
• Митрополит Михаїл очолить престольні свята трьох храмів на Волині

Волинські