7 унікальних місць Волині, які варто побачити цього літа

19 липня 2025 р. 23:12

19 липня 2025 р. 23:12

Волинь – це не лише замок Любарта і Шацькі озера. Це край таємничих підземель, мальовничих парків, духовних святинь і унікальних ферм , що дарують незабутні враження без потреби їхати далеко.

На Волині можна насолодитися неймовірною природою і мальовничими краєвидами, надихнутись таємничими підземеллями й козацькими стежками та посмакувати цілющою джерельною водою, а ще провести час цікаво, пізнавально і навіть романтично. Тут є чимало місць, які сприяють саморозвитку та духовному збагаченню. Звісно ж, більшість людей чули про замок Любарта та Шацькі озера, але це зовсім не єдині цікавинки області.

Тож варто збиратися у подорож, а для того, щоб вона видалася максимально насиченою, потрібно скласти список місць, де хочете побувати. А журналісти БУГу вам у цьому допоможуть. Ми вибрали найцікавіші місця Волинської області, які безумовно вразять. Тут можна відпочити з користю: доторкнутися до історії й гарно провести вільний час.

Маленька, але така дивовижна Олика

Це одне з найгарніших містечок Волинської області. Хоча його розміри не вражають, однак кількість історичних пам’ятників на 1 квадратний метр робить Олику чи не найпривабливішим місцем у регіоні. Розмістилася вона за 40 кілометрів від обласного центру у бік Рівного, а перша згадка про неї датується ще XII століттям. Вже у XVI столітті місто отримало Магдебурзьке право та з того часу стало резиденцією знатного роду Радзивилів, які тут проживали аж до 1939 року, допоки радянська влада не заарештувала останнього його представника Януша Францішека. Після цього місто почало занепадати та перетворилося на селище міського типу.

Про минулу велич Олики сьогодні нагадують:

замок Радзвилів із палацом і фортифікаціями, який було вперше зведено у XVI столітті та потім ще кілька разів перебудовано.Троїцький костел з магнатською усипальницею (XVII століття), що вважається найкрасивішим на Волині.

старовинний костел Петра та Павла (XV століття), який прикрашає портал з трикутним фронтоном.

барокова Стрітенська церква (XVII століття), що є найдавнішим православним храмом у Олиці та де зберігається 21 пам’ятка сакрального мистецтва.

Луцька брама (XVI століття), що є єдиним збереженим фрагментом потужних міських укріплень.давній покинутий католицький цвинтар.

Ріс свого часу навколо замку й ландшафтний парк з цінними породами дерев, який було знищено після приходу СРСР – ними радянські солдати опалювали приміщення взимку. Щоправда, до сьогодні залишився живописний ставок.

Авжеж, складно приховати наслідки війни та радянського панування, проте це містечко зачаровує та переносить гостей у далекі століття свого квітучого минулого. До речі, за легендою, сімейне золото багатої родини Великого князівства Литовського до цих пір зберігається десь в стінах цього замку.

До слова, Олицький замок виконував оборонну функцію. Ніхто не міг взяти його штурмом – ні татари, ні шведи. Його могутні стіни витримали безліч облог протягом тривалого періоду. Близько 200 гармат забезпечували обороноздатність Олицького замку.

Унікальний замок Радзивиллів було побудовано в стилі бароко. Пам’ятка вражає своєю красою та ідеальними деталями, які не втрачають своєї привабливості, незважаючи на роки. Замок Радзивиллів – це те місце, яке, здається, застигло в часі і ніколи не втратить своєї величчі і краси.

Як дістатись: місто знаходиться у Ківерцівському районі, у 40 км від Луцька, на перетині доріг між Рівним, Дубно та Луцьком, найзручніше можна дістатись власним автотранспортом або міжміським автобусом.

Екопарк «Аміла» – казкове місце окутане історією

Проведіть літні дні в атмосфері справжньої казки — прогулянкою найбільшою оленячою фермою в екопарку «Аміла». Свіже повітря, мальовнича природа, зелені галявини та величні благородні олені зовсім поруч — ідеальний відпочинок для всієї родини. Погодуйте тварин, зробіть неймовірні фото та відчуйте єднання з природою.

Екопарк “Аміла” з оленячою фермою відкрився 2018 року в селі Радовичі Турійського району, що в 60 кілометрах від Луцька. Крім ферми благородного оленя, до розважального комплексу входять музей фауни волинських лісів, конеферма з каретним подвір’ям та музей ретротехніки.

Що цікаво, екопарк “Аміла” – єдина на Волині та чи не найбільша в Україні ферма, де вирощують оленів. На 122 гектарах тут живуть понад 700 благородних оленів, представлених чотирма кроними лініями: англійською, східноєвропейською, угорською та латвійською. Поряд із ними у просторих вольєрах також мешкають муфлони, лані, дикі свині, ведмеді, козулі, кулани, рисі та навіть єнотовидні собаки.

Гості цієї локації отримують можливість не лише помилуватися її величними й зовсім не лякливими вихованцями та поспостерігати за їх поведінкою, але й пригостити їх, погодувати. Відповідні смаколики продаються на місці.

На кінній фермі на відвідувачів чекає зустріч із кіньми, доброзичливими поні та віслюками. Також працює Музей фауни волинських лісів, де можна більше дізнатися про місцевих тварин, а також ознайомитися з колекцією рогів.

На території екопарку також функціонує два ангари із ретротехнікою, де можна оглянути техніку воєнного часу та ретроавтомобілі. Тут представлено понад 20 одиниць військової та цивільної техніки середини XX століття та навіть спортивні літаки. Приміщеннями для такого автомобільного та спеціального транспорту минулих років слугують ангари старого сільського аеродрому. Середній вік експонатів відповідного зібрання налічує понад 70 років.

Екопарк «Аміла» охоплює чимало цікавих маршрутів, серед яких є й ті, що уособлюють історію. Зокрема, під час таких мандрівок екскурсанти можуть познайомитися з шедеврами архітектурного мистецтва: Свято-Михайлівським храмом у селі Радовичі, «Пилиповим подвір’ям» та Музеєм історії села. Ці споруди зберігають у собі усі національні надбання.

Також туристичні маршрути передбачають прогулянки лісовими стежками Турійщини та відвідування мальовничих озер, що славляться красою. Здійснюються ці подорожі у супроводі професійного гіда – пішки, на велосипедах або верхом, на конях.

Відвідувачам пропонують не лише екскурсії, але й прокат коней, катання на бричках чи санях, прокат ретроавтомобілів, сплави на байдарках, прокат велосипедів тощо.

Екопарк «Аміла» – це місце на Волині, де ти забуваєш про міський шум і поринаєш у тишу природи. Гостям цього неймовірного куточку Волині доступно чимало маршрутів, які познайомлять їх з далеким минулим відповідного краю та його історичними пам’ятками.

Графік: щодня з 09:00 до 18:00.

Ціна: 100 гривень для дорослого, 50 гривень учнівський, для дошкільнят – безкоштовно.

Музей – скансен в Рокинях, який пропонує подорож у часі через історію сільського господарства

У мальовничій місцевості – в селі Рокині, що за 12 кілометрів від міста Луцька, знаходиться Музей історії сільського господарства Волині-скансен –  дивовижна експозиція героїчного минулого українського народу. Зовнішня територія музею облаштована як скансен з численними експонатами під відкритим небом. Організаторам вдалося повністю відтворити атмосферу українського села позаминулого століття. Це унікальний музей, що демонструє живу історію та культурну спадщину регіону. Тут відкритість минулого зустрічається з сучасністю.

Прогулюючись мальовничими стежками, можна побачити автентичні будівлі XIX-XX століть. Загалом на невеликій території розташовано 12 старих дерев’яних архітектурних споруд: церкву, школу, млин, кузню, вітряк, білу та курну хати, стодолу, хлів, клуню, курник, колодязь, баню та льох. Ці споруди не лише відтворюють архітектурні особливості того часу, але й показують, як жили і працювали люди в минулому.

У тих, хто вперше сюди приїжджає, враження, що він в гостях у бабусі. Повсюди колишні селянські двори з клунями, хлівами й криницями. Є і плетений тин з перелазом. Такі перелази в огорожах наші предки влаштовували як перешкоду для домашньої худоби. Садиби утворюють вуличку маленького волинського села. На луках пасуться вівці, коні й корови. По дворах розгулюють гуси.

Також відвідувачі можуть поринути у цікаву подорож заповідними стежками мальовничого парку, помилуватись голубим плесом ставка, і навіть побачити рідкісних птахів, мешканців орнітологічного заказника.

У Рокині немає експонатів за склом і екскурсоводів — замість них люди в національних костюмах. Вони колють дрова, топлять печі, печуть пироги, стежать за живністю. Все це заради того, щоб наживо познайомити відвідувачів з побутом і традиціями українського села кінця XIX століття.

В семи залах музею представлені цікаві й захоплюючі експонати, які розповідають про виникнення землеробства та зародження скотарства на Волині, а також удосконалення землеробських знарядь праці.

Зокрема, в музеї представлені старовинні знаряддя праці, такі як плуги, борони, серпи та коси, що дозволяє побачити еволюцію сільськогосподарської техніки. Велике враження справляє колекція старовинних тракторів та інших машин, які використовувалися в аграрному секторі Волині. Крім того, у музеї є цікаві експозиції, присвячені народним ремеслам, зокрема ткацтву, гончарству та бджільництву. Відвідувачі можуть побачити, як виготовлялися тканини на ручних верстатах та гончарні вироби за стародавніми технологіями. Окремо варто згадати про колекцію народного одягу, яка відображає регіональні особливості волинського краю.

Для кращого сприйняття можна доторкнутися до експонатів, потримати їх в руках й спробувати в роботі. Зокрема, в музеї можна навчитися вишивати, ткати, місити тісто, а ще походити за плугом, відчути пахощі свіжоскошеної трави та вижатого серпом житнього снопа.

Тут можна відчути весь колорит минулих століть. Музей пропонує найрізноманітніші розваги: від ознайомлення з традиційним українським одягом та зброєю до справжнього традиційного весілля. А ще тут можна поласувати смачним козацьким обідом та стравами волинської кухні, приготованими в українській печі, скупатися у ставку, покататися на конях, відпочити чи навіть переночувати на запашному сіні.

Також відвідувачі мають можливість закружляти у танку під грайливі мелодії народних музик, а ще – за давніми традиціями заколядувати, защедрувати, відчути магічну енергетику купальської ночі чи андріївських вечорниць. Також тут пропонують відсвяткувати родинну подію за давніми традиціями та обрядами своїх прабатьків.

За бажанням відвідувачів може розвеселити творчий самодіяльний колектив «Горлиця», а вихованці Молодіжної громадської організації «Школа козацького гарту» організують показові виступи Бойового Гопака з елементами козацького характерництва.

Місце для музею вдале: красивий ландшафт, березовий гай, мальовниче озеро. Якщо додати до цих чинників цікаву компанію й чудову погоду то відвідини Рокинів запам’ятається надовго.

До слова, одна з типових волинських садиб перевезена до музею з села Березовичі Володимирського району.

Як доїхати?

До села Рокині від Залізничкого вокзалу міста Луцьку щодня прямує рейсове маршрутне таксі №224. По прибуттю до села, йдіть пішки до вулиці Шкільної, 1.

Якщо їдете автомобілем з Луцька вирушайте по трасі Р15 у напрямку Володимир-Волинського. Прямуйте за вказівниками до музею на вулиці Шкільній, 1.

Графік роботи: щодня з 09:00 до 21:00.

Ціна вхідного квитка – від 80 гривень до 200 гривень.

Найбільша духовна скарбниця Волині – Жидичинський монастир

Жидичин пропонує унікальне поєднання духовності, історії та природи, що робить його привабливим місцем для відвідування як для паломників, так і для туристів, які цікавляться українською культурою та історією.

Це село, розташоване фактично на окраїні Луцька – одне з найдревніших в Україні. Перша згадка про місцевість була у літописах 1227 року. Історія Жидичина Волинської області є цікавою та оповита історичними подіями. На території села досі збереглись залишки поселень IX-XIII століття.

Жидичин відомий насамперед своїм древнім монастирем. Чернече життя тут існувало ще до офіційного хрещення Київської Русі. У василіанських хроніках він згадується під 975 роком. Тоді залишалось ще 13 років до хрещення Русі Володимиром Великим, а на Волинських землях вже існував цей монастир.

Наступна письмова згадка про Жидичинський монастир відноситься до 1227 року, і зустрічається у Волинсько-Галицькому літописі. Тоді монастир був вже досить великим – тут несли постриг 80 ченців, відомим і шанованим, адже до його чудотворної ікони святого Миколая, їздив молитись сам Данило Галицький – майбутній король. Зокрема, в літописі зазначено: «У рік 6735 (1227) поїхав Данило в Жидичин поклонитися і помолитися Святому Миколі». В XV ст. обителі належали понад 10 сіл і містечок, тобто вона була однією з найбагатших у Київській митрополії. Як бачимо, Свято-Миколаївський Жидичинський монастир – найдавніша православна обитель на теренах Русі.

Отож Жидичин варто відвідати через його багату історію та духовне значення. Крім того, Жидичин пропонує мальовничі краєвиди, зокрема, Свято-Духівський скит, розташований на пагорбі, який місцеві жителі називають Святим духом, та оглядовий майданчик з видом на річку Стир.

Чому варто відвідати Жидичин і на що подивитись:

• Свято-Миколаївський Жидичинський монастир: старовинний монастир, що має важливе духовне значення та пов’язаний з історичними постатями, такими як король Данило.
• Свято-Духівський скит: місце зародження чернечого життя в Жидичині, розташоване на мальовничому пагорбі.
• Палац Митрополита: архітектурний комплекс Свято-Миколаївського монастиря національного значення.
• Свято-Миколаївський собор: архітектурна пам’ятка національного значення, центральна споруда монастиря.
• Домовий храм Преподобного Миколи Святоші – місце де молились ченці Жидичинського монастиря, названий на честь князя Луцького Миколи Святоші, який був одним з тих, хто зрікся власного престолу і прийняв чернецтво.
• Петро-Павлівський жіночий скит – жіночий монастир, розміщений у селищі Липляни.
• Природня краса: село оточене мальовничими краєвидами, зокрема, річкою Стир та оглядовм майданчиком, з якого відкривається чудовий вид.
• Соціальна та культурна активність: Жидичин активно розвиває свою культурну привабливість, проводячи екологічні толоки, створюючи громадські простори для відпочинку та залучаючи громаду до культурного життя.
• Костел Успіння Діви Марії – мурований храм, споруджений 1602 року. У своїй архітектурі він поєднує тра­диційні риси готики з елементами ренесан­су. Його головний вівтар, присвячений успінню Діви Марії, було збудовано 12-го жовтня 1612 року. В цьому ж році жидачівський староста Золчинський подарував вхідні двері для костелу. 3 того часу зберігся вишуканий різьблений вхідний портал святині. 1963 року храм було закрито, а також зруйновано вежу-дзвіницю і вівтарі. Спочатку в костелі розміщувався склад меблів, пізніше тут була автостанція, а згодом — місцевий музей. У 1989 р. храм було повернено римо-католицькій громаді.
• Городище (замок) — городище Зудичев, а точніше два городища, розташовані на відстані близько 800 м одне від одного, є археологічною пам’яткою національного значення. Дослідники припускають, що вже за часів польського короля Казимира ІІІ (1310-1370) на місті городища будується перший замок. Впродовж XV-XVIII ст. замок був резиденцією міського старости. Починаючи з XVIII ст. замок поступово занепадає. Замок продовжував руйнуватися, і не зберігся до нашого часу.

Затишна і водночас екзотична “Перша хата”: контактна мініферма у Зимнівській громаді

Кожен, хто проїжджав у селі Селець Зимнівської громади, не міг не помітити Першої хати із великою гойдалкою та екзотичними тваринами, які пасуться біля дороги. Віслюки, поні, вівці, єноти, нутрії, сотні кролів, папуги, морські свинки, гуси, котики й собаки. Наразі у господарстві – понад 500 голів найрізноманітніших тварин та птиць. Проте на цьому подружжя Юрія та Катерини Веремчуків, яке й створило це затишне місце, не збирається зупинятися та запрошує туристів до своєї домашньої мініферми.

Наразі ця локація набирає популярності, сюди приїжджають сім’ї з дітками, школярі на екскурсії, влаштовують фотосесії.

Щоб записатися на екскурсію, телефонуйте за номером телефону: 096 66 145 88.

Українська “Амазонія” – Національний природний парк “Прип’ять – Стохід”

Волинська область може похвалитися ще однією унікальною природною пам’яткою, яка так нагадує долини Амазонки, щоправда, є набагато чарівнішою та магічнішою. Національний природний парк “Прип’ять – Стохід”, що знаходиться в Любешівському районі, було створено у 2007 році та складається він із низки заказників. Загальна його площа становить майже 40 тисяч гектарів, де переплелися болота, піщані дюни, чисті озера та густі ліси. Річки тут переплітаються дивовижними лабіринтами, створюючи ідеальні умови для сплавів на байдарках.

До речі, річка Стохід має сто ходів — велика кількість рукавів та проток робить її разом із Прип’яттю ідеальним місцем для сплаву та насолодження природою.

Зарості чагарників та ліси, що спускаються впритул до берега, приховують велику кількість рослин та тварин, що занесені до Червоної книги України. Сподобається ця місцевість і шанувальникам співу птахів, які наповнюють місцеві ліси. Крім того, тут розгляглися шість унікальних озер, які, за словами вчених, виникли ще у дольодовиковий період і є багатими на гліцерин.

Але не лише природою бере ця місцевість, припаде вона до смаку і любителям давнини, які безумовно вподобають Любешів із його історичними пам’ятками XVII – XVIII століть. Перш за все, тут заслуговує уваги садиба Чарнецьких, від якої, на жаль, залишилися лише в’їзні ворота та ландшафтний парк. Також варто відвідати у цьому містечку келії Монастиря піарів (XVII століття), що свого часу був будинком колишньої монастирської школи та тут навчався Тадеуш Костюшко, та Костел і келії монастиря капуцинів (XVIII століття).

Цей край чарує своїми безкраїми лісами, прекрасними озерами та  болотами. Проте найбільш мальовничі краєвиди спостерігаються вздовж річок Прип’ять та Стохід. У цих місцях можна максимально з’єднатися з природою та відпочити душею від галасу великих міст. Але найбільше тут ваблять природні комплекси лабіринтів річок Прип’яті та Стоходу, якими плисти на човні – лише одне задоволення.

Як дістатись: Національний парк знаходиться у 160 км від Луцька по трасі Р14 біля кордону із Білоруссю, найзручніше дістатись власним автотранспортом.

Село на краю світу – Сваловичі

Сваловичі – це село, що розташоване на території національного парку «Прип’ять-Стохід». Воно практично не має сучасної інфраструктури, але саме це робить його унікальним. Тут збереглися традиційні дерев’яні хати, а місцеві жителі ведуть дуже простий спосіб життя. Це місце вподобають туристи, які хочуть відчути автентичну сільську Україну, віддалену від сучасної цивілізації.

Як бачимо, Волинь – унікальна місцевість, оповита легендами, з великою кількістю захоплюючих історичних пам’яток архітектури й унікальними природними об’єктами, що зачарують будь-кого, хто мандрує Україною. Тут є місця, які стовідсотково не залишать байдужим нікого. Тут справді є на що подивитися та чим зачаруватися.

• Де відпочити за Луцьком: три варіанти для вихідних з риболовлею
• Незнаний рай на Волині: як дістатися до озера Добре з кришталево чистою водою
• Не тільки Світязь: три менш відомі озера Шацького краю для тихого й бюджетного відпочинку

Волинські