Де у Луцьку були стародавні кладовища і що там тепер?

27 липня 2025 р. 20:23

27 липня 2025 р. 20:23

У Луцьку давні кладовища опинилися під фундаментами сучасних будинків, церков, офісів і скверів. Більшість із них знищено, інші — не досліджені. У деяких випадках рештки знаходять випадково — під час ремонтів або реконструкцій.

Журналісти ВСН пройшлися вулицями давнього Луцька, поспілкувалися з істориками, краєзнавцями та місцевими жителями, щоб дізнатися, що лишилося на місцях колишніх поховань.

Частину інформації про розташування давніх святинь і кладовищ журналісти віднайшли завдяки дослідженням луцького історика та краєзнавця Петра Троневича . Зокрема, ключовим джерелом стала його книжка «Втрачені християнські храми Луцька» , яка містить опис зниклих церков і храмів, а також згадки про поховання, що існували поруч. Саме ці матеріали допомогли окреслити місця, де сьогодні стоять житлові будинки, підприємства чи розташовані міські об’єкти — але земля там пам’ятає інше.

Труби, земляні роботи і скелети: випадкові знахідки

На вулиці Галшки Гулевичівни у XVIII–XIX століттях існував цвинтар при вірменському костелі Святого Стефана . Поруч діяв цвинтар Боніфратського костелу Святого Якуба (1545–1845). Нині на цих ділянках розташовані житлові будинки. Мешканці кажуть, що про ці кладовища мало що відомо.

«Так, тут була вірменська діаспора, це я знаю. Про кладовище я не знаю. Діаспора точно була. Значить, кладовище десь тут було» — розповідає місцевий мешканець .

У цьому районі під час прокладання труб, реконструкцій чи благоустрою будинків люди натрапляють на людські рештки. Це прямі свідчення того, що під звичним нам міським рельєфом — некрополі, які не досліджені або забуті.

«Там, де трубу прорвало — то якраз тоді знайшли скелет. Кажуть, ще пару років тому було. Потім служби приїхали, забрали — щось там і археологи були, чи як… Точно не знаю, але, виходить, що тут кладовище було» — згадує мешканець тієї ж вулиці.

На вулиці Іови Кондзелевича біля колишньої церкви Святого Афанасія (1574–середина XVII ст.) функціонував православний некрополь, який не зберігся. Сьогодні на цьому місці нині розташоване приватне підприємство.

Релігійні рубежі: Миколаївський храм і єврейський квартал

Неподалік вулиці Драгоманова , до 1710 року діяла Троїцька церква з православним кладовищем. Згодом ділянка перейшла під житлову забудову.

«Тут була Троїцька церква і за тією церквою було православне кладовище» — розповів ректор Волинської духовної семінарії Архімандрит Євменій (Михайлевський).

На вулиці Данила Галицького сформувався єврейський квартал із синагогою. За припущеннями, поруч міг бути єврейський цвинтар. Нині точне місце поховання не встановлено, територія забудована.

На вулиці Драгоманова, біля колишньої церкви Святого Миколая (до 1617 року) функціонував міський некрополь. Після знесення церкви тут з’явився Чеський Гостинний двір.

Пожежа, монастир, і втрачений костел

Біля Замкової площі був Кафедральний костел Святої Трійці , що діяв з 1427 по 1781 рік, мав власне кладовище у дворі. Сьогодні на його місці розташована архітектурна пам’ятка — « Монастир шариток ». Після пожежі костел розібрали, поховання не збереглися.

На території Замку Любарта була розташована церква Івана Богослова — найдавніший християнський храм Луцька, закладений у князівські часи. Тут спочивали представники духовної та світської еліти. Наразі церква під землею на території Луцького замку.

Захоронення монахів під костелом XVII століття

На вулиці Кафедральній розміщена територія сучасної духовної семінарії, яка колись була місцем церкви Святого Апостола Якова (існувала до 1556 року). Поряд, біля СТО, є поховання, яке не досліджене.

«Там асфальт був, він уже глибоко просів на см 30–40 і туди залили бетон, щоб вирівняти поверхню. Вони могли настелити свою підлогу» — пояснює історик та краєзнавець Петро Троневич.

На тій самій ділянці, біля академії та СТО, також був костел:

«Костел XVII століття, ось вівтар. Під цим костелом, під вівтарем є захоронення монахів монастиря бригідок».

Поруч з вулицею Данила Галицього була ділянка церкви Святого Лазаря , яка згадується до 1619 року, давнє кладовище поступилося місцем монастирському комплексу Луцького Братства . Нині тут — житлові квартали.

Не менш загадковим лишається кладовище біля Покровської церкви, яка також розташована на вулиці Данила Галицього. Воно досі не досліджене — межі, кількість поховань та час функціонування невідомі. Наразі тут функціонує Свято-Покровський храм УПЦ .

Колишні цвинтарі й храми зникають із карти, десь залишилися згадки в книжках та архівах, десь — лише в людських історіях та уламках під плиткою. А Луцьк тим часом пам’ятає дзвони старих храмів і кроки тих, кого давно нема.

• Що з укриттями на Львівській та Грушевського у Луцьку
• Скільки коштує житло в Луцьку: актуальні ціни на квартири та оренду у липні 2025
• Укриття в центрі Луцька: одне — як склад, інше — притулок із ковдрами

Волинські