вологість:
тиск:
вітер:
Від строкової служби до бойових нагород на передовій: молодий захисник з Волині мужньо боронить Україну понад три роки
09 серпня 2025 р. 20:36
09 серпня 2025 р. 20:36
Едуард Малий з села Угринич зустрів повномасштабне вторгнення Росії, проходячи строкову службу. Згодом підписав контракт і нині боронить Україну на східному фронті, виганяючи загарбника з рідної землі.
Про нього пишуть на сайті «Нове життя» - новини Любешівщини.
Едуард народився в Білорусі. Адже там деякий час проживали його батьки: мама Людмила – корінна угриничанка, тато Дмитро – уродженець Дніпропетровщини. Невдовзі сім’я переїхала назад на Любешівщину. Тож тут і проходили дитячі та юнацькі роки майбутнього захисника. Закінчив місцеву гімназію, навчання у Любешівському технічному фаховому коледжі. А тоді покликала юнака служба в армії. Ось тільки не думали його батьки, що доведеться їхньому синові відчути, що таке справжня війна, застосовувати здобуті знання на фронті.
Звістка про те, що росія посунула в Україну з різних боків, застала Едуарда у військовій частині, яка відразу ж стала однією з перших цілей атак ворога. Нацгвардієць Малий разом зі співслуживцями відразу ж відчув, що прийшла біда. Молоді строковики мусили стати на захист рідної землі.
Житель Угринич невдовзі підписав контракт із НГУ на три роки, із піхотинців перейшов у артилерію. Під Покровськом молодий воїн боронив Україну тривалий час. Цей період Людмила Валеріївна ніколи не забуде, бо ж її син був у самісінькому пеклі війни. Бодай трішки заспокоїлося її серце, коли відвели Едуарда на ротацію, у частину. Але недовго він там побув. Знову вирушив на схід. Тепер знаходиться під Куп’янськом.
«Дуже рідко виходить на зв’язок. Із нетерпінням чекаю на дзвінок чи бодай повідомлення, щоб почути, чи в нього все гаразд», – ділиться переживаннями про свого первістка Людмила Малая.
І коли жінка говорить про сина, невимовна гордість чується у її голосі. І це недаремно. Адже отримав Едуард звання сержанта, нині є командиром гармати.
«Деякий час був мобілізованим і чоловік, але має проблеми зі здоров’ям, тому нині вдома. Був у частині сина. Зі сльозами на очах розповідав, як до нього підходили побратими Едіка, його керівництво й тиснуло руку, дякували за такого сина. Зізнаюся чесно, нам, батькам, це дуже приємно», – каже мама захисника.
Підтвердженням його бойових умінь є і численні нагороди, котрих удостоєних наш земляк. Наприклад, має він медаль Національної гвардії України «За звитягу», нагрудний знак «За доблесну службу», грамоти від керівництва. А ще наказом головнокомандувача Збройних Сил України нагороджений відзнакою «Золотий хрест». Не розповідає Едуард рідним детально, за що саме отримав усі ці медалі. Тільки лишається здогадуватися для них, у яких воєнних перипетіях бував їхній соколик.
- З короваєм, квітами та обіймами: на Волині зустріли воїна , звільненого з російського полону
- «Краще загинути на війні, ніж згоріти від сорому, ховаючись від ТЦК»: волинянин удвох з сином пішов боронити країну
- Востаннє виходив на зв'язок 30 січня: ексгравець «Волині» сказав рідним, що заступає на пост і зник безвісти
Джерело: vsn.in.ua
Новини рубріки
На Сумщині облаштували десятки кілометрів антидронового укриття для захисту доріг
09 серпня 2025 р. 22:07
Озеро Соминець — тиха перлина Шацького краю без натовпів і завищених цін
09 серпня 2025 р. 22:00
У директорки лікарні на Волині сталося горе
09 серпня 2025 р. 21:40