вологість:
тиск:
вітер:
Після численних поранень знову на передову.
Це Іван. Артилерист. Один із тих, хто зустрічав ворога в перші дні повномасштабного вторгнення – на Житомирщині, згодом на Київщині.
Йому було 20, коли він прийшов до війська, самостійно обравши контракт замість строкової служби. І вже тоді – артилерію.
Перші бойові постріли його розрахунок зробив навесні 2022 року. Працювали по ворожих колонах і скупченнях техніки. Результати – знищені танки, БТРи, вантажівки.
Кожен постріл – точний. Радість переповнювала від кожної знищеної цілі.
Іван згадує ті перші тижні, як дуже виснажливий період: холодні ліси, короткий сон, брак харчів, мінімум води. На щастя, так тривало недовго. Місцеві допомагали і підвіз налагодився.
Далі – Миколаївщина, Донеччина, Харківщина. Тоді Іван бачив і перші втрати. І сам, каже, ледь не залишився тоді там, у полі.
У нього кілька поранень. Найважче – наскрізне в легені. Уламок ворожого «Ланцета» пробив тіло чоловіка, внаслідок чого було втрачено багато крові.
Усе вирішили хвилини: вчасна евакуація, переливання і шанс на життя. Каже: якби затрималися на 20 хвилин все могло б обернутися значно гірше.
На щастя, все було добре. Й Іван знову повернувся. До своїх. До гармати.
Матеріали надані відділенням комунікацій 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого
