З Нової Зеландії на Волинь: як українка з берегів Тихого океану популяризує нашу культуру

11 серпня 2025 р. 18:30

11 серпня 2025 р. 18:30

Українка Тетяна Сандерс уже понад десять років мешкає в Новій Зеландії, де разом із чоловіком-істориком створила Українське освітнє товариство, проводить фестивалі та навчає місцевих правдивої історії й культури нашої країни. Під час візиту до Володимира вона поділилася своїм шляхом, враженнями та любов’ю до України, яка на чужині стала ще сильнішою.

Її історію опублікувало видання «Місто вечірнє» .

Її рідний край – Черкащина – батьківщина Тараса Шевченка. Певний час вона проживала у Києві, здобула економічно-бухгалтерську освіту, але цей фах не дуже приваблював пані Тетяну. Одного разу у Києві вона зустріла Джефрі Сандерса , який подорожував Європою, бував у Німеччині, цікавився історією Другої Світової війни. В українській столиці Джефрі нікого не знав, тож пані Тетяна стала для нього гідом. Так познайомилися, а згодом і одружилися.

Жінка переїхала до Нової Зеландії. Її чоловік – професійний історик, має унікальні знання,  розповідав їй багато фактів з минулого, про які не прочитаєш у книжках. Саме він мав вплив на те, що пані Тетяна вже у Новій Зеландії теж здобула в університеті  освіту з військової історії та продовжує навчання у цій галузі. До речі, багато хто у Новій Зеландії, за словами пані Тетяни, повівся на російську пропаганду і мало що знає про правдиву історію України.

Тож разом з чоловіком у містечку Філдінґ (на північних островах Нової Зеландії) організували Українське освітнє Товариство. При товаристві проводяться фестивалі української культури. Місцеві жителі можуть не лише скуштувати справжнього українського червоного борщу, який, до слова, добре навчився готувати й чоловік пані Тетяни – Джефрі, але і краще пізнати українську історію, традицію і культуру. У містечку Філдінґ функціонує колектив із 4 жінок – трьох українок, однієї росіянки (!) з Сибіру й однієї місцевої мешканки, які популяризують українські народні танці серед місцевого люду.

Нова Зеландія – острівна країна. Життя тут як і в інших країнах з ринковою економікою - слід усе здобувати своїми силами, проживання – дороге. З початком війни для українців трохи спростили в'їзд. Поряд із європейцями та представниками інших народів у Новій Зеландії проживають маорі – це корінне місцеве населення, що у перекладі із їх мови означає «природні», нормальні. За інформацією останнього перепису у Новій Зеландії проживає понад 600 тисяч  маорі.

Пані Тетяна розповіла, що однією з основних галузей господарства Нової Зеландії є сільське господарство, там вирощують овечок, а баранину продають і за кордон. Смачним також є і вино, яке виготовляють із тамтешнього винограду. Наша землячка розповіла, що розвинутий у Новій Зеландії також і туризм. Поміж іншого туристи можуть побачити гейзери – джерела, які фонтанують гарячою водою. А от сніг у їхній стороні – рідкість!  Цікавим є Національний музей у Велінгтоні, його можна оглядати декілька днів, побачити чудові виставки та великі скульптури. Є багато виставок художників. Пані Тетяна теж захоплюється малюванням, ця справа їй до душі.

Уродженцями Нової Зеландії були Ернест Резерфорд – учений-фізик, лауреат Нобелівської премії, який розщепив атом. Також кінорежисер Пітер Джексон , який зняв відомий фільм «Володар перснів».

Пані Тетяна розповіла, що разом з чоловіком вони виховують чотирьох дітей – трьох доньок і сина. Вона намагається навчати їх української мови, розповідає про Україну, адже в англомовному середовищі забути рідну мову дуже просто… А все ж треба знати материнську мову, бо тільки через неї ми можемо відчути себе українцями!

Діти пані Тетяни, окрім навчання, захоплюються спортом, зокрема із задоволенням грають у регбі (різновид футболу, де м'яч передають і ногами, і руками). Вони мають команду «All black». (Усі чорні).

Тетяна любить подорожувати із сім'єю, побували в Австралії, де проживає рідня чоловіка, на острові Фіджі. Хоча це не просто, бо потребує фінансових затрат. А подорож до України – то справжнє свято, адже спілкування з рідною землею радує душу.

До Володимира пані Тетяна приїхала не випадково — тут проживає її брат. Місто справило на гостю з Нової Зеландії приємне враження, вона також високо оцінила музейні експонати. Пані Тетяна зробила пожертву на розвиток музею, за що колектив щиро вдячний, адже отримані кошти будуть використані для придбання нових експонатів.

Життя - справжній і талановитий сценарист, воно дарує нам несподівані зустрічі з цікавими та світлими людьми.

Наприкінці зустрічі пані Тетяна зізналася, що тільки на чужині вона по-справжньому відчула любов до України.

«Таки нашого цвіту — по всьому світу», - як сказав поет, «в нас єдина мета - Україна свята, нездоланна ніким і ніколи!».

• У громаді на Волині оживили старовинне весільне фото: унікальна фотосесія в українському вбранні
• З Волині до Херсона: культурні цінності, конфісковані митниками, поповнили музейний фонд
• Забуті некрополі Луцька: що приховує земля під школами, банками й меморіалами

Волинські