Медичне страхування в Україні: що треба знати

13 серпня 2025 р. 12:45

13 серпня 2025 р. 12:45

Упродовж останніх років Україна продовжує крок за кроком реформувати систему охорони здоров’я. Водночас актуалізується питання медичного страхування — як добровільного, так і роботодавчого.

Громадяни часто стикаються з ситуаціями, коли державна медицина безкоштовна лише умовно, а значна частина витрат — особливо в складних або критичних випадках — лягає на плечі пацієнтів або їхніх родин. Медична адвокатка Наталія Лісневська розповідає, які гарантії наразі забезпечує держава, як працює страхування, та чого ще не вистачає для повноцінної реалізації права на доступну медичну допомогу, передає Район.Медицина.

1. Держава гарантує базу. Але не завжди покриває повну вартість лікування

Попри запровадження Програми медичних гарантій (ПМГ) з 2020 року, яку адмініструє Національна служба здоров’я України (НСЗУ), українські родини — особливо ті, хто зіткнувся з онкологією чи важкими вродженими хворобами у дітей — нерідко змушені звертатися за благодійною допомогою.

НСЗУ щороку затверджує перелік безоплатних медичних послуг, які гарантуються державою. Водночас:

• перелік високовартісних ліків або медичних виробів може бути неповним;
• технології лікування, які використовуються за кордоном, часто не входять до державного фінансування;
• вартість складного лікування, особливо у приватних клініках або за межами України, значно перевищує державні ліміти.

Що держава пропонує?

Централізовані закупівлі МОЗ (зокрема — ліків для онкохворих, імунодефіцитів, рідкісних хвороб);

• програма «Лікування за кордоном» (призупинена у 2022, але очікується її оновлення);
• ПМГ (Програма медичних гарантій) — покриває основні напрямки допомоги, включаючи пологи, інсульт, інфаркт, онкопослуги, паліативну допомогу тощо;
• обласні програми співфінансування лікування або забезпечення ліками.

Водночас поки не існує єдиного джерела фінансування, яке дозволяло б на 100% покрити складне лікування в кожному індивідуальному випадку.

2. Медичне страхування: види та сучасна практика

В Україні медичне страхування поки залишається добровільним, і наразі не є частиною обов’язкової системи соціального страхування.

Основні форми страхування:

Добровільне медичне страхування (ДМС) — купується індивідуально або через роботодавця. Покриває обстеження, лікування в приватних клініках, госпіталізацію, іноді — стоматологію.

Корпоративне страхування працівників — все більше українських компаній пропонують ДМС як частину соціального пакета. Це покращує лояльність співробітників та зменшує лікарняні.

Страхування від нещасних випадків — інший тип поліса, який покриває не медичну допомогу, а виплати в разі травм або інвалідності.

Бізнес-страхування стає популярнішим, особливо серед IT, банківського сектору, великих виробництв. Проте більшість таких полісів обмежені сумою покриття або переліком послуг. Водночас, на законодавчому рівні не передбачено обов’язковості страхування працівників, що залишає це питання на розсуд роботодавця.

3. Що потрібно для справді «безкоштовної медицини»?

Щоб наблизитися до моделі, де держава або страхова система повністю покриває складне лікування — як це працює, наприклад, у Німеччині, Канаді чи Ізраїлі — Україні потрібно вирішити кілька системних питань:

• запровадження обов’язкового медичного страхування;
• законодавство дозволяє його впровадити, але на практиці це потребує фінансового ресурсу, адмінреформи та суспільної готовності;
• збільшення фінансування медицини через податки або внески;
• частка ВВП, яка виділяється на охорону здоров’я, має бути збільшена до європейських стандартів;
• уніфікація підходів до розрахунку вартості медичних послуг;
• тарифи НСЗУ мають відображати реальну вартість процедур і витратні матеріали.

Ефективне управління коштами можливе лише за наявності даних і контролю за розподілом ресурсів.

Волинські