Круглий стіл у Луцьку: об’єктивне дослідження трагічних сторінок українсько-польської історії

16 серпня 2025 р. 08:28

16 серпня 2025 р. 08:28

У Луцьку відбувся третій раунд загальнонаціонального круглого столу істориків з питань українсько-польських відносин.

Про це написав на своїй фейсбук-сторінці заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко.

Він, зокрема, зазначив, що мав честь співголовувати, разом з ректором Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолієм Цьосем на цьому заході і модерувати дискусію фахівців- істориків.

У круглому столі взяли участь близько 40 провідних українських істориків та науковців з різних університетів і науково-дослідних центрів України, які спеціалізуються на вивченні українсько-польських відносин.

Серед учасників також були: голова Волинської ОВА Іван Рудницький , народні депутати України Володимир В’ятрович та Ірина Костанкевич , Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Василь Боднар (онлайн), заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Андрій Наджос ( онлайн), директор Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров , співробітники УІНП, а також ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда (онлайн).

Захід продовжив серію дискусій, розпочату за ініціативи Міністра закордонних справ України Андрія Сибіги : перший раунд відбувся 20 червня в Києві, в МЗС України, другий — 9 липня у Прикарпатському національному університеті в Івано-Франківську .

Мета круглого столу — об’єктивне дослідження трагічних сторінок спільної українсько-польської історії, зокрема «Волинської трагедії» 1943–1944 років.

Учасники висловили стурбованість тенденцією до політизації в Польщі подій минулого, коли окремі політики використовують трагічні сторінки нашої спільної історії у вузькопартійних інтересах. Така практика, наголосили вони, шкодить відносинам між союзними державами й братніми народами України та Польщі.

В українських історичних дослідженнях підкреслюється, що протистояння між українцями та поляками мало свої передумови — зокрема насильницьку полонізацію українського населення, знищення церков, заборону мови в учбових закладах, практику «пацифікації» тощо. Трагічні події відбувалися як на Волині, так і в Галичині, а злочини щодо знищення цивільного населення мали місце з обох сторін, що призвело до значних жертв серед обох народів.

Водночас, учасники дискусії наголосили, що процес примирення не відповідає інтересам Кремля, який усіма способами, як і в минулому, зокрема понад 80 років тому на Волині, так і зараз намагається вбити клин між Україною та Польщею. Росія застосовує весь арсенал впливу на польське суспільство — від масової дезінформації до розпалювання ненависті — з метою поновлення конфлікту між українцями і поляками.

Змушені констатувати, що свідомо або несвідомо, але деякі політичні сили в Польщі стають інструментом у руках Кремля та його спецслужб. Яскравим прикладом є нещодавні інциденти у Варшаві, пов’язані з проведенням концертів російськомовного співака з Білорусі, які викликали суспільний резонанс і стали предметом маніпуляцій.

Усі учасники нашого заходу висловили щиру вдячність Польщі за безпрецедентну допомогу з перших днів російської агресії у 2014 році, яка набула особливого масштабу після початку повномасштабного вторгнення. Тому росія не припиняє спроб підірвати єдність, як між нашими країнами так і в середині міжнародної спільноти, яка активно підтримує Україну в боротьбі з російським агресором.

Виходячи зі спільних інтересів обох народів, українська академічна спільнота наголосила: трагедії минулого не повинні стати перепоною для майбутнього. Необхідний відкритий і чесний науковий діалог на основі об’єктивності та історичної правди.

Волинські