З чим допомагають фахівці із супроводу ветеранів

18 серпня 2025 р. 12:51

18 серпня 2025 р. 12:51

Майже дев’ять місяців у Володимир-Волинській громаді ветерани та демобілізовані захисники, сім’ї безвісти зниклих воїнів та Героїв, які віддали життя за волю країни, можуть скористатися фаховою допомогою спеціалістів, основне завданням яких – допомогти, підказати, порадити і зробити усе можливе, щоб люди не ходили від установи до установи, а зібрали пакет документів, отримали корисні консультації в одному місці. З листопада минулого року фахівчинею із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб працює Аліна Книш, а цьогоріч у березні її колегою став Олександр Власюк, ветеран війни. Наразі вони тимчасово ведуть прийом у приміщенні управління ЦНАПу, доки триває ремонт у будівлі Центру соцслужб на вул. Івана Франка, 8.

Фахівець із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб – це професіонал, покликаний допомогти захисникам і захисницям повернутися до мирного життя легко, гідно та впевнено. Це нова професія, яка стала дуже важливою для підтримки та інтеграції ветеранів у суспільство. Аліна Книш була однією з перших у нашому районі, яка узялася до виконання нових професійних обов’язків, які надзвичайно важливі, бо, повернувшись із фронту, наші захисники мають знати, до кого звертатися з будь-якими питаннями, що отримати вичерпні відповіді і допомогу.

Щоб розповісти про неї більше, фахівчиня разом із директоркою центру соцслужб, при якому працюють ці фахівці, Вікторією Юхимюк завітали у територіальне медоб’єднання, де проходять лікування після поранень наші захисники. Ходили з палати у палату, із відділення у відділення, розказували, з якими запитами готові працювати, лишали контакти. І воїни телефонували. Більшість із них просили допомогти відновити втрачені документи. Стали звертатися й інші військові, зокрема й із сусідніх  громад, де на той час посади фахівців із супроводу ветеранів лише впроваджували. Нині ж кожен може отримати фахову допомогу за місцем прописки, знайти контакти фахівців навіть у «Дії», а в кожній громаді передбачені певні пільги для ветеранів та сімей захисників, і у різних ТГ вони різняться.

Як розповідають Аліна і Олександр, в основному вони допомагають ветеранам війни, демобілізованим, членам сім’ї загиблого чи померлого воїна, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам їхньої сім’ї, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у зборі документів для відновлення втрачених посвідчень чи вироблення нових, в оформленні допомог, пільг та багатьох інших запитах. Кожне звернення не схоже на інші, як і кожне прохання, тож фахівці уважно вивчають їх і намагаються допомогти. Щоб компетентно розв’язувати складні питання, консультуються з іншими колегами, розбирають нюанси під час регулярних щомісячних зустрічей в облдержадміністрації.

«Саме до нас найперше звертаються ветерани, які тільки демобілізувалися, пройшли лікування після поранень і повертаються до цивільного життя. І перший крок на цьому шляху потребує збору документів, наприклад, для отримання посвідчення учасника бойових дій чи особи з інвалідністю внаслідок війни, оформлення пільг чи одноразової грошової допомоги після демобілізації чи при пораненні. Багато військових не знають, з чого починати, хтось взагалі не хоче зараз цим займатися, але якщо не зробити цих кроків, то не вдасться отримати належного грошового забезпечення чи пенсії. Ми з усім готові допомогти: робимо необхідні ксерокопії, готуємо запити, телефонуємо в установи, і усі необхідні папери збираємо для ТЦК та СП, в управління Пенсійного фонду. Це велика підмога. Ветерани радіють, що не мусять перейматися цими питаннями. Особливо це було б непросто робити тим, хто після важких поранень. Нещодавно, приміром, ми збирали перелік документів для захисника, який втратив на війні обидві руки…», – ділиться Аліна.

Загалом, після повернення додому воїни можуть потребувати різної допомоги, тож і запити різняться. Фахівці розповідають, що зверталася до них мама захисника, який пересувається на кріслі колісному. Йому потрібно було скористатися послугою «Соціальне таксі», щоб дістатися лікарні. Буває, що проходячи лікування після поранень, воїн потребує відновлення пакету документів, або у нього немає довідки форми 5, де зазначаються обставини травми. Якось потрібно було організувати перевезення прикутого до ліжка ветерана у медзаклад Києва. Інколи доводиться підшукувати захиснику реабілітаційний заклад у межах країни. Надавалася допомога з отримання посвідчення інваліда війни і оформленням пенсії воїну, який проживав у Володимирі, хоч прописаний на Одещині. Було, що надходили звернення щодо необхідності медичних памперсів. А інколи після поранень захисникам потрібні милиці чи крісло колісне – із рекомендацією медиків, написавши заяву в управлінні ЦНАПу, згідно з державною програмою можна отримати засоби реабілітації, ортопедичне взуття, електроскутери, вибравши їх у каталозі. З переліченими та багатьма іншими зверненнями часто працюють Аліна і Олександр, тож добре знають, як діяти.

Кожен із цих фахівців у місяць надають супровід десяткам сімей. І звітують вони не за кожне окреме звернення, а за підтримку цілих родин. Адже допомагають оформити статус, грошові виплати, пільги не тільки ветеранам і демобілізованим, а й кожному члену сім’ї загиблих захисників чи зниклих безвісти воїнів, вивчаючи їхню історію з усіма нюансами: сімейний статус, наявність неповнолітніх дітей, батьків, які можуть жити у парі або мати різні сім’ї…

Як розповідають Аліна і Олександр, одним із найпоширеніших напрямків їхньої роботи нині – супровід сімей зниклих безвісти військових. Коли рідні захисника отримують сповіщення про те, що їхня близька людина у статусі зниклого безвісти воїна, то разом із тим їм надаються рекомендації щодо подальших дій. Серед них – звернення у відділ поліції для написання заяви та здачі біологічних зразків для ДНК-експертизи, візит до фахівців із супроводу ветеранів для подальшого збору документів.

«Сім’я зниклого безвісти військовослужбовця не кинута напризволяще. Рідні приходять до нас із певною покроковою інструкцією подальших дій на 10 пунктів. І ми за нею працюємо. Пишемо відповідну заяву на ім’я уповноваженого з прав людини, в інші і структури за списком. Наголошуємо, куди потрібно дзвонити самому і з якою періодичністю. Це дуже важливо, бо часто люди в складному емоційному стані, розгублені, плутаються, куди зверталися, а куди ще ні, – каже Аліна Книш. – Ми скануємо пакет документів, відправляємо у Червоний Хрест, в інші інстанції. Є зниклі безвісти воїни, які ще не отримали статус учасників бойових дій, то беремо витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і на його основі – витяг з єдиного державного реєстру ветерана війни. Якщо туди внесені дані, то сім’я може користуватися пільгами. А якщо ще не внесені, пишемо заяву на військову частину, Міністерство оборони. Людина, яка стикається з такою ситуацією, не може знати усіх цих нюансів, знати усі свої права, тому ми працюємо, щоб допомагати».

Фахівці із супроводу підказують рідним зниклих безвісти захисників, де вони можуть переглядати знімки військовополонених, щоб виявити чи є серед них дорога людина, де варто моніторити інформацію. Бо хто як не найближчі можуть розгледіти знайомі риси та впізнати дорогий погляд з сотень інших облич військових, які часто змінюються за час перебування у неволі.

«Був випадок, що у військового був статус зниклого безвісти, а в одній із груп, список яких ми надали сім’ї, дружина побачила свого чоловіка. Виявилося, що він у полоні. Тож під час її наступного візиту, ми надсилали відповідні заяви у потрібні інстанції, щоб змінити статус на «військовополонений». Це ціла процедура. Крім цього, ворожа сторона має підтвердити, що воїн у їхньому полоні», – розповідає Аліна.

Процес повернення захисника до цивільного життя непростий. І фахівці дбають, щоб людина не залишалася наодинці зі своїми проблемами.

«Є такі військові, які, прийшовши з фронту, опиняються у складних життєвих обставинах. У нас було три такі випадки. Щоб їм допомогти, ми звертаємося у благодійні фонди, до волонтерів й, щонайменше, можемо отримати для них продуктові набори або інші необхідні речі, – кажуть фахівці із супроводу. – Ми опікуємося сім’єю зниклого безвісти військового, у якого близька людина бореться з онкологією. Ми підказали, куди їй звернутися, щоб отримати одноразову фінансову допомогу на лікування, допомогли написати відповідні заяви, телефонували у департамент соціальної політики, шукаючи інформацію про програми для отримання безоплатних ліків. Не можемо бути байдужими, тож усіляко допомагаємо».

Ще один напрям роботи фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб – підтримка звільнених з полону захисників.

«Департамент соціальної політики повідомляє, що серед звільнених з полону є воїни з нашої громади, і ми відразу готуємося їм допомагати. Телефонуємо до сім’ї, у реабілітаційну установу, пропонуємо супровід, відновлення документів», – розповідають Аліна та Олександр.

Їхня робота – дуже важлива. Але вона  потребує емоційної стійкості.

«Ми щодня працюємо із людьми не лише з фізичними, а й психологічними травмами, втратами, болем. Від цих історій не можливо відсторонитися, тож і пропускаємо кожну крізь серце. Спочатку мені все це снилося. У перші місяці, як почала працювати. Бо просто не можна бути байдужим до людей і їхніх доль. Хтось дуже емоційний і, дізнавшись про бюрократичну тяганину, висловлюється з негативом, хоча ми розуміємо різні стани людини й готові у будь-якому випадку допомагати. Хтось приходить із вдячністю за нашу роботу – і це найбільш цінно», – каже Аліна.

Звертатися до фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб можна з 8.00 до 17.15 (обідня перерва з 13.00 до 14.00) щодня, окрім вихідних у приміщенні управління ЦНАПу. Телефони: 0996011267 – Аліна Книш, 0935059301 – Олександр Власюк.

Валентина ТИНЕНСЬКА

* Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу

завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду.

Волинські