Аби кожен працівник приходив на роботу з впевненістю, що про його безпеку подбали

21 серпня 2025 р. 13:14

21 серпня 2025 р. 13:14

«Попри велику відповідальність у роботі, мене надихають люди, – каже інженерка з охорони праці КП «Володимирводоканал» Марина Ілляшенко, – коли бачиш, що твої поради та інструктажі справді допомагають зберегти здоров’я працівників, розумієш – твоя праця недаремна. Найбільша мотивація – це розуміння, що завдяки спільній роботі ми створюємо безпечні умови для кожного» .

За плечима Марини Миколаївни понад сорок років стажу. Вперше прийшла на роботу на комбінат комунальних підприємств, до якого входило чимало міських структур, у 1986 році. Молодій фахівчині, яка ще навчалася у Львівському політехнічному інституті, доручили відповідальну ділянку – очисні споруди, де обійняла посаду інженерки-технологині. Марина Миколаївна з теплом згадує наставницю Валентину Тимощук, яка терпляче вводила її у курс справ, передавала професійні знання та ділилася досвідом.

Згодом, коли розпочалася реорганізація і водоканал приєднали до Луцького, Марину Ілляшенко призначили інженеркою з охорони праці. На новій посаді довелося починати буквально з нуля: впроваджувати документообіг, навчальні програми, контролювати дотримання вимог безпеки на кожному етапі. Вона не лише впоралася, а й заклала міцний фундамент для подальшої роботи у цьому напрямку.

Найпріоритетнішим завданням у роботі Марина Миколаївна вважає вміння працювати з людьми та не випускати з уваги жодної дрібниці: вчасно перевірити, чи все обладнання справне, чи забезпечені працівники засобами індивідуального захисту, чи дотримано всі правила техніки безпеки.

«Річ у тім, що робота нашого підприємства дуже розгалужена, – пояснює вона. – Люди працюють на різних об’єктах: хтось – у траншеї, інший – у вузькому колодязі. Усі вони – висококваліфіковані спеціалісти, які досконало знають свою справу. Але навіть коли впевнений у власних професійних навичках, не завжди можеш передбачити, де підстерігає небезпека.

За її словами, важливою залишається швидка реакція у критичних ситуаціях.

«Наприклад, коли слюсар підкопується до мережі в траншеї, треба  стежити, аби його раптом не засипало ґрунтом. І якщо, не дай Боже, це станеться – кожна секунда буде важливою, щоб вчасно витягти людину й врятувати життя. Тому, коли містяни бачать, що один працює, а десятеро стоять поруч – це не означає, що хтось простоює. Це передусім про безпеку: хтось контролює процес, хтось готовий прийняти естафету, хтось відповідає за інший етап. Без злагодженої командної роботи тут ніяк».

Упродовж багатьох років праці Марина Миколаївна зарекомендувала себе не лише як  фахівець, а й як людина, якій довіряють, до якої дослухаються. Колеги цінують її за принциповість, виваженість і людяність.

«Я завжди намагаюся донести до колег, що дотримання правил безпеки – це не формальність і не чиясь вимога зверху. Це, передусім, для них самих, – наголошує вона. – Бо найголовніше – повернутися додому живим і здоровим. І якщо для цього треба зайвий раз перепитати, проконтролювати чи нагадати – робитиму це стільки, скільки треба».

Зі слів Марини Ілляшенко, саме завдяки тісній співпраці з колективом, постійному діалогу та вмінню правильно розставляти пріоритети й комбінувати підходи до безпеки на підприємстві вдавалося уникнути найгіршого – жодного нещасного випадку, який би коштував працівнику здоров’я чи життя, не траплялося.

«Це результат спільної відповідальності, – підкреслює вона. – Можу сто разів повторити правила, але якби люди їх не чули й не дотримувалися – усе було б марно. У нас сформувалася культура безпеки, і  цим дуже пишаюся».

На запитання, чи відбулися зміни в охороні праці протягом останніх років, зізнається: швидше змінилися самі умови праці – і в кращий бік.

«Якщо, скажімо, раніше на дільниці водопостачання користувалися трактором «Борекс», який потребував більше часу для виконання робіт і не завжди мав достатню прохідність, то нині маємо мініекскаватор. Завдяки йому роботи виконуються значно швидше, якісніше й безпечніше, – розповідає Марина Миколаївна. – Також хлопці з дільниці водовідведення відчули полегшення після надходження нової каналопромивальної машини».

Крім того, з її слів, позитивно змінилися умови проведення аварійних робіт у темну пору доби.

«Маємо освітлювальну стійку, яка дозволяє добре освітити робочу ділянку, – каже пані Марина. – Це не лише зручно, а й безпечніше. Є генератор, тож хлопці можуть підключити обладнання прямо на місці. Усе це – кроки вперед, які справді відчутні в роботі. Утім варто оновити правила охорони праці щодо роботи дільниць водопостачання та водовідведення. Адже умови праці змінилися, устаткування стало іншим, отже і вимоги до безпеки потребують актуалізації та адаптації до реалій».

Попри багаторічний досвід і бездоганне знання обов’язків, Марина Миколаївна постійно навчається, стежить за змінами у законодавстві та вдосконалює власні навички. Вона також дбає про те, щоб і керівний склад підприємства був обізнаний з усіма нововведеннями й регулярно закріплював знання.

«Щороку усі –  від майстра до головного інженера проходять навчання. Ми повинні йти в ногу з часом і дотримуватися усіх правил техніки безпеки, бо це – важливий аспект у кожній роботі. А я зі свого боку робитиму все можливе, аби кожен працівник приходив на роботу з впевненістю, що про його безпеку подбали», – підсумовує вона.

Жанна БІЛОЦЬКА

Волинські