Ювілей Успенської церкви у селі Зимне

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Ювілей Успенської церкви у селі Зимне

21 серпня 2025 р. 14:38

21 серпня 2025 р. 14:38

Однією з найдавніших сакральнних пам’яток історії і культури України є Зимненськийй Святогірський монастир.

У місцевих переказах розповідається, що його було збудовано у 1001 році. Проте священик Сергій Депо у своєму дослідженні про Володимир-Волинську єпархію і її історію писав, що перші монахи у Зимному поселилися у 870 році. Наш земляк, історик Олександр Цинкаловський проводив у Зимному археологічні дослідження і на їх основі зробив висновок, що на Володимирщині перші християни з’явилися на 100 років раніше, ніж у Києві – доказом цього стали знайдені ним у Зимному хрести-енклопіони (з мощами святих).

У середині 15 століття власниками села Зимне стали князі Чарторийські. Історики припускають, що ці магнати походили від литовського князя Ольгерда. Селом Зимне володів Федір Чарторийський і його сини Олександр і Іван. Федір був князем у Клевані і Чарторийську, згодом – старостою у Луцьку. Його син Олександр став волинським старостою і полководцем, активно боровся з татарми, Іван – старостою у Клевані.

У 1495 році князь Федір Чарторийський збудував Успенську церкву у Зимненському монастирі. На спомин про батька Олександр і Федір подарували монастирю село Грабовичі. Згодом вони конфліктували за ці маєтки, навіть за монастир. Справа дійшла до суду.

Коли Іван помер, то маєтності перейшли до Олександра Чарторийського. Лише перед смертю той примирився з монастирем і на знак цього подарував йому дзвін вагою 720 кілограмів, який нині знаходиться на подвір’ї обителі.

Олександр навіть заповів, щоб його поховали в Зимненському монастирі, але повернути монастирські маєтності не хотів. Тож очевидно, що князі Чарторийські як меценати були поховані у Успенській церкві у Зимному, яку й збудували.

Професор Григорій Логвин у 1947 році досліджував Успенську церкву в Зимному і стверджував, що в ній є багато рис, які притаманні українській архітектурі пізнього Середньовіччя. Це тринефний храм (назва означає корабель, витягнута галерея, яка підтримується стовпами). Дійсно, у церкві є три галереї і чотири стовпи. Можливо, вони підтримували великиий купол.

У стінах храму багато загадковості – цегла різного кольору і величини, замуровані різні ніші. Можливо, там були поховання, здійснювалися перебудови. Стіни дуже масивні, отже вони могли слугувати фортецею, захищали святиню від татар.

У 1900 році цю будівлю досліджував професор-археолог Адріан Прахов.

Згодом окрасою церкви стала Зимненська ікона Божої Матері, яка у1995 році повернулася до храму. Згідно з переказами, її подарував монастирю князь Володимир Великий. Нею його благословив на шлюб з князівною Анною патріарх Микола ІІ Золотоуст. Певний час вона зберігалася у Корці.

У нинішньому році виповнюється 550 років від часу побудови Успенсьької церкви у Зимному – унікальної перлини української архітектури пізнього середньовіччя, яка розташована на Володимирщині.

Богдан ЯНОВИЧ,

науковий співробітник історичного музею імені Омеляна Дверницького