«На нас пускали собак, били струмом, тримали на морозі у мокрому одязі»: звільнений з полону розповів про катування росіянами

25 серпня 2025 р. 07:49

25 серпня 2025 р. 07:49

Безсердечна американська співачка Азілія Бенкс на своїй сторінці в мережі Інстаграм розмістила фото українського воїна «до» і «після» полону, підписавши його: «Ну, щось мало зупинити його товсту дупу від їжі».

Морський піхотинець, захисник Маріуполя Олександр Кірієнко майже три роки провів у путінській неволі, втративши за цей час 40 кілограмів

«Бажаю, щоб ніхто з твоїх рідних не спробував такої «дієти», як українські військовополонені»

Звільнений морпіх відповів на глузування реперки зі США

«Ну, щось мало зупинити його товсту дупу від їжі», – нещодавно написала Азілія Бенкс, 34-річна співачка, реперка, авторка пісень та музична продюсерка афроамериканського походження з Нью-Йорка, перепостивши на своїй сторінці в мережі Х фото старшого сержанта ЗСУ Олександра Кірієнка до і після російського полону та висміявши його фізичний стан. Українець майже три роки провів у російській неволі, втративши за цей час 40 кілограмів.

Допис скандальної співачки викликав шквал негативних відгуків користувачів мережі на її адресу. Сам же Олександр Кірієнко записав відеозвернення до неї з англійськими субтитрами, щоб їй та і всьому світу було все зрозуміло.

Українець майже три роки провів у російській неволі.

«Я – українець, я підтримую свободу слова. Кожен із нас має право висловити свою думку. Але наша совість і честь мають накладати певні обмеження. Азіліє, я бажаю тобі, щоб ніхто з твоїх близьких не спробував такої «дієти», яку отримують українські військовополонені. Постійне приниження, побиття і постійний голод…» , – стримано відреагував на сарказм американської артистки морський піхотинець, захисник Маріуполя Олександр Кірієнко, який боронив Україну з 2014 року.

Мали чітко вимовляти дві фрази: «Так точно» і «Нікак нєт»

Головний сержант взводу снайперів Олександр Кірієнко родом із Глобиного Полтавської області. Боронив Україну в складі 36-ї бригади морської піхоти з 2014 року. За виявлений героїзм був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Велика війна застала його в Маріуполі. На жаль, уже 12 квітня 2022 року воїн разом із побратимами під час вогневого зіткнення з ворогом на заводі імені Ілліча потрапив до російського полону.

– Спочатку нас вивезли в Сартану, тримали в сараї для худоби. Там людей 600 було. Потім – на Таганрог. Далі вже слідчі дії по мені проходили у Тверській області, в місті Кашин. Намагалися на мене навісити вбивство цивільного населення, – розповідав Олександр Кірієнко в інтерв’ю «Суспільному» невдовзі після звільнення.

Отримавши строк, морпіх майже два роки провів у колонії № 10 в Мордовії. Це – установа особливого режиму з жорстким контролем та повною ізоляцією ув’язнених, що розташована в селищі Ударне Зубово-Полянського району, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну використовується для утримання українських військовополонених. Та Олександр дізнався про це лише після обміну, 5 лютого цього року.

Їм брехали, що російські війська вже дійшли до Львова й невдовзі візьмуть Польщу.

За словами військового, українські оборонці не мали там ніяких прав. Навіть щось запитати. Їхнє спілкування з адміністрацією колонії обмежувалося словами «Так точно» і «Нікак нєт», які вони мали вимовляти якомога чіткіше.

Пересувалися ув’язнені лише зігнутими наперед, із заведеними за спину руками. Їх будили о шостій ранку й до десятої вечора вони мали простояти на позначеній у камері смузі. Ні прилягти, ні присісти не дозволялося. Через це у всіх бранців сильно розпухали ноги.

На них спускали собак, їх тримали на морозі в одязі, облитому водою, їх били струмом…

Полоненим забороняли спілкуватися українською мовою. Тримали в повному інформаційному вакуумі. Їм брехали, що російські війська вже дійшли до Львова й невдовзі візьмуть Польщу.

«Скоро поїдете додому, все буде нормально, будете з росією», – «підбадьорювали». Там люди помирали.

«Тортури – це злочин. Неволі немає місця в цивілізованому світі»

Про повернення додому, каже Олександр, він не знав до останнього, аж поки їхній літак не приземлився в білорусі.

Опинившись на рідній землі, чоловік зателефонував, перш за все, дружині. Її номер телефона весь цей довгий час він тримав у пам’яті. Вона плакала й не вірила. Хоча доклала багато зусиль для повернення чоловіка з полону: виходила на мітинги, навіть у Женеву, де розташовується Міжнародний Комітет Червоного Хреста, телефонувала.

Олександр Кірієнко ще досі повністю не відновився. Вага, яку він втратив, поступово набирається. Дуже довго гоїлися рани на ногах, які залишилися від укусів собак. А душевні рани навряд чи колись затягнуться…

Після реабілітації морпіх має намір знову повернутися на службу в ЗСУ. Бо війна, каже, не закінчилася, і треба продовжувати боротьбу.

«Ціну кожної миті вільного життя я зрозумів у неволі, – говорить колишній бранець, звертаючись до Азалії Бенкс. – Знаю, яку трагедію пережили афроамериканці, й на собі відчув, як ламає людську душу досвід неволі.

Травму неволі почувають навіть ті покоління, які не бачили цього пекла. Від кожного з нас залежить, що робити з цим досвідом. Чи стати сильнішим і навчити своїх дітей боротися за своє майбутнє, чи зламатися самому й зламати майбутнє наших дітей.

Тортури – це злочин. Неволі немає місця в цивілізованому світі.

Люди створені для свободи і взаєморозуміння. І всіх своїх дітей я навчаю саме так. Вчу відповідати за кожне сказане слово. Бо слово – це зерно дій. І кожна світова трагедія починалася з якогось неправильного слова».

Українці щиро підтримали Олександра, назвавши його відеозвернення гідною відповіддю українського патріота негідній американці.

Про Азілію Бенкс відомо, що вона підтримує росію в цій жахливій війні. У квітні 22-го співачка опублікувала допис, у якому зізналася, що обожнює владіміра путіна і вважає його своїм улюбленим «суперлиходієм», а також зазначила, що «Україна не має права на існування» і що вона має повернутися у склад СРСР. Реперка закликала українську владу здатися, оскільки ця війна, мовляв, «не є раптовим актом зла росії».

Ганна ВОЛКОВА, «Факти» .

Спаси Господи!

Молитва за воїна, який зараз перебуває на війні

«Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, захисти і оберігай [ім’я воїна] під час його служіння на війні.

Даруй йому мудрість і силу, щоб він міг виконати свій обов’язок, зберігаючи віру в Тебе та надію на Твою милість.

Нехай Твоя рука буде над ним, захищаючи від небезпек і ворогів видимих та невидимих.

Даруй йому мир у серці та впевненість у тому, що Ти завжди поруч.

Господи, збережи його здоровим і поверни додому неушкодженим, щоб він радів життю у мирі разом із рідними та близькими.

Амінь».

Саватій СОБКО , ігумен, священнослужитель ПЦУ.

Зараз також читають: Залужний розповів, кому вручили символічний меч герцога Единбурзького .

Волинські