Що робити, коли уві сні покійник каже: «А чому ви мені цигарок не передали?»

30 серпня 2025 р. 11:11

30 серпня 2025 р. 11:11

Сновидіння – це сфера, пов’язана з психологічним, емоційним, духовним і фізичним станом людини.

«Отче наш, слава Богу! Скажіть, будь ласка, чи можна викликати душі померлих родичів? Що робити, якщо часто сниться померла людина? Або якщо приснився покійник і каже: «А чому ви мені цигарок не передали?». Чи треба йти на могилу і класти цигарки, чи прикопати їх біля могили?», – запитує Олександр Ковальчук із Ковельського району Волинської області

Втрата близької людини – це завжди важке випробування. Переживаючи горе, ми нерідко шукаємо шляхи, щоб відчути її присутність: побачити уві сні, поговорити чи передати щось. Інколи люди вдаються до ворожок або медіумів, намагаючись встановити зв’язок із душами тих, хто пішов із життя.

У наші дні чимало людей розповідають про сни, в яких бачать померлих родичів. Хтось постійно їх бачить, хтось чує прохання «дати цигарку», «принести їжу» чи розмірковує, чи не варто сходити на могилу і закопати там певні речі. Трапляються й такі, хто питає, чи можна викликати душі померлих, щоб дізнатися щось важливе. Але що з цього приводу каже Православна Церква?

Що ж відбувається з нами після смерті?

Церква вчить, що душа померлої людини не розчиняється в небутті й не блукає по землі, як це показують у фільмах чи книжках.

– Спочатку, протягом двох днів, душа перебуває поруч з тілом і близькими.

– На третій день її підносять до Бога.

– Від третього до дев’ятого дня душа подорожує духовним світом.

– На дев’ятий день знову відбувається поклоніння Богу.

– З десятого до сорокового дня їй показують райські місця та пекло.

– На сороковий день відбувається частковий суд, після якого душа чекає загального Воскресіння та Страшного Суду.

Тому так важливо молитися за померлих у перші 40 днів, особливо на 3-й, 9-й і 40-й день.

Чи можливо викликати душі тих, хто помер?

Православна Церква рішуче засуджує будь-які намагання викликати душі померлих. Такі дії мають відношення до окультизму, магії, спіритизму – практик, які суворо заборонені Святим Письмом. У Книзі Второзаконня написано: «Нехай не буде між тобою такого, хто… викликає духів померлих, хто ворожить, і хто запитує мертвих, бо гидота для Господа кожен, хто робить це!» (Втор. 18:10–12).

Якщо ви справді хочете допомогти покійному – не несіть йому цигарки, а несіть молитву, милосердя й добрі вчинки.

Будь-який контакт із потойбічним світом, який не благословенний Богом, відкриває шлях не до душ померлих, а до світу темних сил. Нечисті духи можуть набувати вигляду родичів і «відповідати» голосами тих, хто помер, щоб заплутати людину, зруйнувати її віру і затягнути у залежність.

Церква вчить, що справжній зв’язок із померлими можливий лише через молитву, добрі справи, милостиню та участь у Богослужінні, особливо через згадку на проскомидії ( першій частині Божественної літургії у православних та східних католицьких церквах, під час якої священнослужитель готує хліб та вино для подальшого освячення. – Ред. ).

Що можуть означати сни про померлих?

Сновидіння – це сфера, пов’язана з психологічним, емоційним, духовним і фізичним станом людини. Святі Отці виділяють три джерела снів:

– від Бога (духовні відкриття);

– від нашої природи (наші емоції, думки, тривоги);

– від диявола (щоб збити зі шляху і налякати).

Святий Іоан Ліствичник казав: «Хто довіряє снам, той подібний до людини, що намагається зловити свою тінь. У сновидіннях правда переплітається з брехнею».

Побачити уві сні покійну людину ще не означає, що це справді її душа. Найчастіше – це просто образ, який створила наша підсвідомість або спогади. Особливо, якщо померлий був нам дуже близьким, і ми не встигли попрощатися, не сказали всього, що хотіли, або не змогли змиритися.

Але інколи сни бувають дуже реалістичними. Якщо померлий уві сні просить про щось, це може бути знаком потреби в духовній підтримці. Це не «прохання передати речі», а заклик до молитви за нього. І замість цигарок, горілки чи одягу, які кладуть на могилу, людині після смерті потрібне зовсім інше – молитва, згадка на літургії, милостиня за її душу.

Чи варто приносити щось на могилу або «передавати речі»?

Згідно із вченням Православної Церкви, померлим не потрібні матеріальні речі. У Царстві Небесному немає потреби в курінні, вживанні ковбаси чи носінні светрів. Тому це все – язичницька, безглузда і шкідлива звичка, яка не має нічого спільного зі спасінням душі.

Коли на могилу ставлять цигарки, їжу або «закопують речі», цим не лише не допомагають померлому, але й підтримують диявольські ілюзії. Людина, яка вважає, що «передала щось покійному», перестає молитися, думаючи, що вже все зробила. Але ж душа потребує не сигарет, а живого зв’язку з Богом!

Що ж робити, якщо померла людина часто сниться або просить щось уві сні?

– Молитися за неї, особливо читаючи канон за померлих, Псалтир або молитви за душу померлого.

– Замовити сорокоуст у церкві, особливо, якщо померлого не було відспівано.

– Робити добрі справи в пам’ять про нього, наприклад, нагодувати бідного, пожертвувати на храм.

– Поставити свічку і подати записку за упокій під час Літургії.

– Не шукати «знаків» і не довіряти снам буквально, особливо, якщо вони викликають страх чи тривогу, а краще звернутися до духовного наставника.

Найгірше, що можна зробити – це перетворити смерть на обряд страху і забобонів, натомість найкраще – сприймати її як нагадування про вічність і любов. Душі наших рідних живі перед Богом, і живі не можуть змінити їхній стан речами, але можуть допомогти через любов, молитву й добрі справи. Бо в Царстві Божому не курять, не їдять і не носять речей – там перебувають у Божому світлі, де цінуються лише любов, вірність і молитва, які мають силу перетинати межу між життям і смертю.

Тому Церква закликає не шукати «контактів» із потойбічним світом, а будувати правильні відносини з Богом. І якщо ви справді хочете допомогти покійному – не несіть йому цигарки, а несіть молитву, милосердя й добрі вчинки.

Бо, як говорить святитель Іоан Златоуст: «Немає нічого сильнішого за молитву Церкви. Вона – мати милосердя, джерело благ, щит і захист душ».

Протоієрей Ігор Андрес ВЕРЕТКА КАЗМІРЧУК, настоятель храму Волинської ікони Божої Матері села Богушівка Луцького району Іоанно-Богословського деканату та храму Святого Апостола Андрія Першозванного села Верхівка Луцького району Успенського деканату.

Волинські