Осіннє ділення лаванди: покрокова інструкція для омолодження та розмноження кущів

26 вересня 2025 р. 20:04

26 вересня 2025 р. 20:04

Осінь - найкращий час для омолодження лаванди : поділені кущі швидко вкорінюються, легше переносять зиму та вже навесні тішать пишним цвітінням.

Як правильно провести процедуру і не нашкодити рослині - розповідає UkrMedia .

Класично лаванду розмножують живцями або насінням. Але ділення — це спосіб для нетерплячих і для тих, у кого старий кущ, що почав розвалюватися в центрі. Осінь чудово підійде для цієї процедури!

До морозів поділені кущики встигнуть пустити коріння на новому місці і краще підготуються до зимівлі. Завдяки цьому навесні вони рушать у ріст раніше і з меншим стресом, а отже, порадують раннім та пишним цвітінням. Осіння прохолода та дощі зменшують стрес для рослини, тож вам не доведеться турбуватися про щоденний полив.

Важливий момент! Цим найкраще зайнятися на початку осені — у вересні або на самому початку жовтня. Потрібно дати лаванді як мінімум 4-6 тижнів до приходу стійких заморозків, так що не запізнюйтеся.

Найкраще для ділення підходить лаванда вузьколиста (англійська), яка є найбільш зимостійкою. Інші популярні види, як-от французька, значно менш морозостійкі і для осіннього ділення в нашому кліматі не підходять.

Вибираємо дорослий, здоровий кущ віком 3-5 років, що почав розвалюватися в центрі, але має багато молодих пагонів біля основи. Ділити старі, сильно здерев'янілі кущі — це радше спроба їх врятувати, вона дуже ризикована, оскільки стара деревина практично не утворює нового коріння. Є велика ймовірність, що ні материнський кущ, ні діленки не приживуться. Такі рослини набагато безпечніше омолоджувати за допомогою живцювання.

За пару днів до процедури добре полийте маточний кущ, щоб земля була вологою, але не розкислою.

Нам знадобиться:

• Гострий секатор або садові ножиці.
• Гостра штикова лопата.
• Вила. Ними зручно підважувати та витягувати кущ із землі.
• Тачка або великий шматок плівки, щоб працювати акуратно.
• Ємність із розчином стимулятора коренеутворення (наприклад, «Корневін»).
• Деревна зола або товчене вугілля для припудрювання зрізів.

Спочатку робимо обрізку «верхівок» . Секатором вкоротіть зелені пагони лаванди приблизно на третину. Так рослина буде випаровувати менше вологи, а вам буде легше дістатися до її основи. До речі, зрізані верхівки — ідеальний матеріал для живцювання, тож не викидайте їх. Не бійтеся! Лаванда відмінно відростає.

Підкопуємо . Гострою лопатою акуратно обкопайте кущ по колу, відступаючи від крайніх гілочок 15-20 см. Намагайтеся зберегти якомога більшу грудку землі й не пошкодити головне коріння.

Витягуємо . Підчепіть кущ лопатою і, допомагаючи вилами, витягніть його разом з комом землі. Покладіть на плівку або в тачку.

Тепер найвідповідальніший етап . Не рубайте кущ лопатою навмання! На відміну від багатьох багаторічників, лаванда має здерев'янілу основу, яка не ділиться. Ваше завдання — знайти природно вкорінені частини. Обережно розгрібаючи землю біля основи, спробуйте вручну розламати кущ на кілька великих сегментів. Шукайте пагони, які пригнулися до землі і вже пустили власні корінці. Саме такі частини, з молодими пагонами і власними корінцями, зможуть прижитися і вирости в нові кущі. Якщо вам вдалося відокремити частину з гарними пагонами, але майже без коріння, вона навряд чи приживеться як самостійна рослина. Не варто його висаджувати — краще одразу наріжте з цих пагонів живці для вкорінення. Якщо кущ не розламується руками, допоможіть собі секатором або ножем, але ріжте лише там, де бачите чітку межу між окремими частинами з корінням.

Коріння можна злегка обтрусити від землі . Якщо є пошкоджені або занадто довгі корінці, підріжте їх. Перед посадкою буде дуже корисно замочити корінці в розчині стимулятора росту. Скільки тримати — подивіться в інструкції до препарату (зазвичай це від 30 хвилин до кількох годин). Це дуже допоможе їм швидше прижитися.

Місце для лаванди має бути найсонячнішим на ділянці, без застою води . Ґрунт вона любить пухкий, лужний. Щоб зробити землю пухкішою, можна додати в посадкову яму трохи піску. Якщо у вас кислий ґрунт, додайте в посадкову яму щось одне, щоб знизити кислотність: жменю деревної золи або кілька столових ложок доломітового борошна (вапна). Не забудьте добре перемішати це з землею.

Викопайте ямки трохи більші, ніж коренева система діленки . На дні зробіть невеликий горбок. Поставте діленку на горбок, акуратно розправте коріння. Засипте землею, злегка ущільнюючи її руками. Слідкуйте, щоб коренева шийка (місце, де стебла переходять у коріння) була на рівні ґрунту, не заглиблюйте її! Зробіть навколо кущика невеликий валик із землі, щоб вода не розтікалася, і добре полийте. Воду лийте поступово, щоб земля осіла і не залишилося повітряних кишень. Восени жодного азоту! Можна злегка припудрити землю навколо золою — це і калій, і фосфор.

Найголовніше тепер — допомогти новим кущикам добре підготуватися до зими.

Мульчуємо у два етапи . Перший етап — холодна мульча: дрібний щебінь, гравій, керамзит або просто дрібні камінці. Така мульча збереже вологу, не дасть землі збиватися в грудки і, що важливо для лаванди, не затримуватиме зайву воду біля основи стебел під час дощів. Перші два тижні поливайте в міру підсихання землі. Осінніх дощів зазвичай вистачає, але слідкуйте за цим.

Другий етап — утеплювальна мульча . Її укладають поверх кам'яної основи, але лише після того, як вдарять стабільні нічні морози (близько -5...-10 °C) і земля трохи промерзне. Не раніше! Це потрібно, щоб рослина увійшла в стан спокою і не випріла.

• Сухий опад дуба (він повільно розкладається і менше злежується, ніж листя інших дерев).
• Хвойний опад (використовуйте його з обережністю: при тривалому використанні він може трохи підкислювати ґрунт, що не любить лаванда. Щоб цього уникнути, можна навесні злегка припудрювати землю навколо куща золою).
• Тирса (лише стара, перепріла, крупної фракції).

Що не варто використовувати : торф, свіжа (не перепріла) тирса та щільне листя (наприклад, кленове). Ці матеріали злежуються, утворюють щільну кірку, накопичують вологу і не дають рослині дихати. Через це лаванда часто випріває і хворіє на грибкові захворювання, через що може не пережити зиму.

Головне правило : ніколи не засипайте центр куща! Завжди залишайте навколо основи стебел вільний простір, «сухе коло» діаметром 5-7 см, щоб вона могла дихати і не пріла. Легкий мульчуючий матеріал розкладаємо навколо куща, на прикореневу зону, створюючи пухкий шар товщиною 10-15 см. Не утрамбовуйте його, щоб зберегти повітропроникність.

Для додаткового захисту, особливо в холодних регіонах, можна зробити просте укриття, яке захистить від морозу, але не буде накопичувати вологу. Для цього над замульчованим кущем встановлюють невисокий каркас — дуги, перевернутий дерев'яний ящик зі щілинами тощо. Головне, щоб між рослиною та укриттям залишалося повітря — воно найкраще захищає від холоду. Зверху на каркас накидають укривний матеріал (агроволокно) щільністю 60 г/м² в 1-2 шари. Ніколи не використовуємо поліетиленову плівку! Під нею утвориться парник, і рослина просто зопріє. Краї укривного матеріалу притискаємо камінням або дошками, але залишаємо з боків невеликі щілини, щоб всередину потрапляло повітря. Їх можна буде остаточно закрити тільки в найсуворіші морози нижче -20 °C.

У лютому-березні з початком відлиг поступово, знімаємо спочатку верхнє укриття, потім, коли зійде сніг, теплу мульчу. Кам'яну мульчу можна залишити на місці.

Щоб не заплутатись у процесі, тримайте під рукою цю коротку пам'ятку:

• Одразу після посадки: Замульчуйте ґрунт навколо дрібними камінцями або гравієм.
• Після настання морозів (-5°C): Додайте шар утеплювальної мульчі (листя дуба, хвоя), залишаючи центр куща відкритим.
• Для суворих зим: Встановіть над кущем «дихаюче» укриття з агроволокна на невисокому каркасі.

• М’які лавандові друзі: у Луцьку подружжя харків’ян шиє унікальні іграшки
• Як правильно посадити малину восени: поради для рясного врожаю
• Як підготувати троянди до зими: поради щодо поливу та підживлення

Волинські