Маємо вкладатися у технології, які допомагають знищувати ворога. Щоб перемогти, - боєць з Волині

19 жовтня 2025 р. 18:03

19 жовтня 2025 р. 18:03

Свободівець Сергій Климець (позивний Клим), - боронить Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. 26 лютого 2022-го року добровільно прийшов до війська, мобілізувався і почав служити. 7 червня разом з батальйоном виїхав на Харківщину, в зону бойових дій. Відтоді й понині весь час на нулі. Пресслужба «Свободи» підготувала інтервʼю з побратимом.

- Пане Сергію, коли крайній раз ми з Вами спілкувалися – на початку минулого року – Ви були на гарячій Донеччині – в районі Соледару, що у Бахмутському районі. Розкажіть, що відтоді змінилося.

- Нині я займаюся контрбатарейною роботою, тобто виявляємо артилерію ворога та знищуємо її. Нещодавно дуже успішно спрацювали на Запорізькому напрямку, а зараз переїхали на Харківщину. Наразі ситуація тут доволі складна - ворог наступає. Деякі позиції, на жаль, втримати не вдалося. Адже у ворога досить багато ресурсів, а в нас не вистачає людей.

Саме зараз я у відпустці - 15 щасливих днів! Це моя п'ята відпустка за три з половиною роки. Уже їздив до дітей за кордон. Приїхав і далі на службу.

- Які враження від перебування в тилу?

- Насправді дуже не подобається, коли люди кажуть, як вони втомились від війни. Адже ми, військові, на таке не скаржимося, попри те що сидимо в окопах під цілодобовими обстрілами - з мишами і тарганами.

Вчора пройшовся Львовом — місто живе, люди прогулюються. І я вважаю, що це абсолютно нормально. Якщо йде війна, це не означає, що всі мають бути в депресії чи постійно сумувати. І насправді це добре, що коли приїжджаєш у Львів, маєш можливість вийти з дому і скуштувати піцу, з кимось зустрітися, поговорити. Я отримав масу задоволення, поки був у Львові.

Але дуже вже хочеться, щоб нас хоч ненадовго замінили. Не на весь час — на три місяці, на півроку. Щоб ми могли добре відпочити і трохи нормально пожити.

І ще важливо. Не можна надовго забувати, що війна триває і треба далі допомагати фронту. Кожен по-своєму, хто як може, але допомагати. І бути готовим до того, що кожен має повоювати. Я так само не для війни був створений. Але довелося. Тому що до нас прийшов ворог. І ми маємо захистити свою землю, свою батьківщину і своїх рідних.

- Як за вашими спостереженнями змінюється війна?

- Війна – це розвиток найсучасніших технологій. З такою швидкістю як на війні, в мирний час воєнні технології не розвиваються. Ворог змінився, він став досить потужний. Він все ще має досить багато зброї. І так само, як і ми, а можливо, навіть швидше, використовує новітні технології. роботи, дрони.

Бачимо що шахедів у них стає все більше, дронів теж. Вони це все виготовляють на рівні держави — а в нас такі речі переважно витягують на собі волонтери.

Новітні технології – наше все. Війна переходить в таке русло, що піхота потрібна лише при штурмах. А про все інше подбають роботи.

- Вірите, що цього ворога можна приборкати дипломатичним шляхом?

- Якщо цього не зробили досі, то не зроблять і надалі. Це такий ворог, якому треба добре дати по зубах – тільки тоді він щось зрозуміє. Він від народження такий. У росіян це у крові: поки не відчують силу – не заспокояться.

Від світу нам потрібні військові технології та зброя. Зі всім решта дамо собі раду самі. Ми знаємо про цього ворога майже все. Як він хитрує, як він воює… Лишень дайте нам зброю…

- Якою бачите цю зиму?

- Це буде дуже важка зима. І не лише через загрозу блекаутів у тилу. На передовій деякі позиції доводиться облаштовувати по-новому — це факт.

Але будемо далі воювати, хоч і буде важко. На жаль, війна виснажує нашу країну, виснажує економіку. А гроші весь час потрібна – щоб нагодувати захисника, придбати для нього усе необхідне.

Як економіст за освітою, я добре бачу, що люди почали менше заробляти, що стає все менше робочої сили, а значить менше сплачуються податки. Україна мусить шукати не тільки зброю та технології, а й гроші для життя.

- Що зараз важливо зрозуміти для суспільства?

Важливо, щоб суспільство розуміло: захисникам зараз понад усе потрібні дрони та засоби радіоелектронної боротьби. Будь-які технології, пов’язані зі знищенням противника або збереженням життя і здоров’я наших захисників — це саме те, у що зараз слід вкладати гроші, вкладати зусилля.

А тил зараз мусить подбати про себе. Наближається не перша складна зима. Сонячні панелі, балони з газом, генератори – саме те, що треба, щоб вижити. Прийшов такий час, що виживати доводиться і на передовій, і в тилу…

- Чи маєте мрію, окрім звісно нашої української Перемоги?

- Одна з таких моїх мрій - це після війни купити будиночок на колесах та поїздити по Європі зі своїми дітками. Подивитися на Італію, Іспанію, Францію. Відпочити, покупатись в різних морях, – Егейському, Іонічному, Середземному, Північному. А повернувшись назад - відбудовувати післявоєнну економіку України…

Волинські