Таємниця слоника у Луцьку: хто і навіщо постійно його фарбує?

24 жовтня 2025 р. 17:07

24 жовтня 2025 р. 17:07

У тихому куточку Луцька, серед старих дерев за Палацом учнівської молоді, стоїть скромна скульптура, яка для багатьох лучан давно стала не просто виробом мистецтва, а справжнім маркером міської культури. Це — луцький слоник. Журналісти ВСН вирішили дослідити історію цього незвичайного арт-об’єкта: коли він з’явився, як пережив десятиліття змін і чому саме зараз знову став центром уваги лучан.

Луцький слоник з’явився у 1950-х або 1960-х роках біля колишнього Палацу піонерів (тепер Палац учнівської молоді).

Спочатку це була фонтанна композиція «Слон і Моська », створена за мотивами байки Івана Крилова. Колись поруч із масивною фігурою слона стояла маленька собачка — та сама Моська, яка у байці «гавкає на Слона». Та з часом вона зникла: чи то була демонтована, чи просто розсипалася від часу — нині ніхто достеменно не знає.

Залишився лише Слон — мовчазний свідок кількох поколінь, які виростали поруч із ним.

За десятиліття «слоник» пережив чимало. Місцеві згадують, що у старому саду біля Палацу відбувалися зустрічі молоді, побачення, навіть імпровізовані концерти. Кажуть, у 1970–80-х тут збиралися луцькі хіпі, у 1990-х — студенти, а вже у 2000-х біля нього фотографувалися перші користувачі соцмереж.

Саме тоді, на початку двохтисячних, хтось уперше пофарбував його у рожевий колір. Так з’явився «Рожевий слоник» — новий неофіційний символ Луцька, місце, куди приходили закохані, друзі й просто ті, хто хотів зробити фото «з настроєм».

Згодом рожевий колір зник під шарами пилу, фарби й написів — слоник пережив і часи байдужості, коли його тіло вкривали графіті та нецензурні написи.

У травні 2019 року кілька небайдужих містян вирішили повернути скульптурі життя. Катерина Рубан, Іванна Мартинів, Роман Стариков, Олеся Саєнко та Руслан Ващук купили фарбу за власні гроші й пофарбували луцького символа.

Про акцію стало відомо завдяки соцмережам — і відтоді, як то кажуть, «пішло-поїхало». Його фарбували у бірюзовий, рожевий, гірчичний, червоний, бузково-жовтий, золотий, сріблястий, чорний із патьоками…

Остання акція — слоника обв’язали кольоровими намотками. Можливо, були й інші варіації, проте офіційних даних немає.

Цього разу, восени 2025 року, пофарбувати слоника вирішила лучанка Вікторія Дильова . Дівчина розповіла журналістам ВСН, що саме стало причиною такого задуму.

«Загалом це вийшло спонтанно. Я часто проходила повз того слоника — і якось цього разу подумала: «Боже, який він блідий, забутий, нещасний». І захотілося зробити щось хороше».

На реалізацію ідеї Вікторія витратила понад дві години, але запевняє, що воно того було варте. Звісно, був страх, що хтось викличе поліцію, бо про це ні з ким не домовлялися, проте навпаки: люди підходили, спостерігали, хвалили та розповідали про свої спогади, пов’язані зі слоником.

Окрім бажання зробити щось цікаве та незвичне, вона розповіла, що основна ціль — привернути увагу до занедбаного ботанічного саду:

«Відверто кажучи, хотіла привернути увагу до занепадаючого ботанічного саду, який тягнеться вздовж залізниці. Тут росте дуже багато цінних, сортових дерев, але навіть Платан не в найкращому стані. Ми вже мали негативний досвід із велесиним ясеном, який втратили через відсутність догляду. Коли приїжджали екологи з Києва, вони сказали: «На жаль, вже нічого не можемо зробити».

Саме тому я вирішила використовувати слоника і цей колір — він зараз дуже зливається з деревами та парком. Моя ідея була в тому, щоб привернути увагу до саду. Думаю, тут є потенціал для іноземних інвестицій, грантових програм та різних ініціатив, які могли б допомогти врятувати ці цінні і могутні дерева».

• Хор Верьовки у Луцьку: феєричний ювілейний концерт «Піснею єднаєм покоління»
• У Луцьку виступили популярні коміки : про що жартували та чому збирали гроші
• «Не беріть участі у ділах темряви»: священнослужитель у Луцьку про відзначення Геловіну

Волинські