вологість:
тиск:
вітер:
На Волині Героя, який рік вважався зниклим безвісти, відспівували разом із двома старшими односельцями
01 листопада 2025 р. 17:09
01 листопада 2025 р. 17:09
Село Вишнів завмерло у скорботі. Осіннє повітря пахло свіжими хризантемами, якими була встелена остання дорога захисника України Віктора Терешкевича. Воїн загинув 1 листопада 2024 року в бою біля Невського Луганської області, отримавши смертельні поранення. Його чекали, вірили, за нього молилися… А він повернувся мовчки — у закритій труні, накритій синьо-жовтим стягом. Лише через рік Героя проводжали на вічний спочинок.
У місцевому храмі того дня стояли три труни: посередині — закрита, накрита синьо-жовтим прапором, з тілом Героя, з обох боків — відкриті труни двох стареньких, 86-річної бабусі й 76-річного дідуся, які померли напередодні. Відспівували всіх одночасно.
Люди вражено перешіптувалися:
«Так не мало бути, то ж можна було спочатку Героя відспівати, а тоді двох стареньких. Це ж наш Захисник!»
«Герой заслуговує на окреме прощання, з пошаною, з Гімном, з почесною вартою, а тут і не знаєш за ким у похоронній процесії йти…»
«Та це ж Герой, Боже! Він за нас життя віддав! Хіба ж можна його разом відспівувати зі стареньких?!»
«Така воля Божа, що всіх разом вийшло відспівувати»…
У коментарі журналістам ВСН очільник Вишнівської громади Віктор Сущик пояснив ситуацію:
«Ми не мали наміру зневажити пам’ять воїна. Так вирішили рідні, а священник погодив. Ситуація справді вийшла складною, але всі рішення приймалися в колі сімей. Ми не втручалися. Розумію, що людям це виглядало неприйнятно, але громада діяла відповідно до прохання близьких», — зазначив він.
Після служби стало відомо, що представники військкомату навіть не знали, що Героя відспівуватимуть разом із двома старенькими:
«Ми були шоковані. Якби нам повідомили раніше, ми б наполягали на окремій церемонії для Героя. Так не можна. Не так маємо хоронити наших захисників. Розумієте, кожен із них — це не просто військовий, це син, батько, чоловік. Людина, яка загинула за країну. Для нас кожен такий похорон — це не формальність, це честь. Ми завжди стараємося зробити все гідно: почесна варта, оркестр, салют, гімн, останній уклін. А тут... Ми стоїмо і бачимо — Герой серед стареньких. Це не має повторюватися. Це не повага. Це помилка, яка болить».
Після служби три жалобні процесії рушили до кладовища. Попереду — оркестр і почесна варта з тілом Героя.
Над селом майоріли прапори, а небом пливли хмари, схожі на Янгола, що приймає воїна у вічність.
Батькові вручили прапор — той, під яким Віктор пішов у свій останній бій і під яким повернувся додому.
Під звуки Гімну України та залпи військового салюту Героя поховали. Три постріли в небо, три удари в серце.
Рівно через рік після того, як він зник на фронті, Віктор Терешкевич нарешті повернувся додому — у своє рідне село, де все ще чекали його кроків. Тільки тепер — назавжди.
Редакція ВСН висловлює співчуття родині Героя! Світла пам'ять воїну!
Джерело: vsn.in.ua
