вологість:
тиск:
вітер:
Дронар волинської бригади: «Не вірячи, що хоч хтось один із нас виживе під вогнем, я казав хлопцям, що ми всі вийдемо…»
08 листопада 2025 р. 20:42
08 листопада 2025 р. 20:42
Лише за рік у Князівській бригаді «Сапсан» Данило пройшов шлях від молодшого сержанта до молодшого лейтенанта.
«Коли несеш пораненого побратима, а за спиною дзичить ворожа FPV-шка – варіантів урятуватися небагато. Особливо, якщо тобі ніколи не щастило в лотереях. Проте того ж дня удача таки була на нашому боці – ми всі вийшли!»
Той бойовий вихід воїн батальйону безпілотних систем «Сапсан» Данило запам’ятав на все життя. На нього та трьох побратимів одночасно полювали кілька ворожих підрозділів – накривали мінометами, переслідували дронами:
– Пам’ятаю гучний вибух, гаряче повітря й білу пелену перед очима. У голові гуло, але я піднявся, почав кликати побратимів. Почув голос одного з них: «Нога, нога!». Підбіг, наклав турнікет.
До сусідніх позицій Князівської бригади було близько двохсот метрів. Один небезпечний ривок – і можна буде видихнути. Але спершу встановили зв’язок із побратимами, узгодили час і маршрут, зібралися з силами…
– Настала вирішальна мить. Ми вийшли на чергового, повідомили, що готові висуватись. Почали перетягувати двох наших поранених. Назустріч нам вийшли хлопці – допомогли дістатися до свого бліндажу, надали медичну допомогу. Невдовзі нас евакуювали. Тоді ми вперше за довгий час посміхнулися, забувши про перебиті ноги, осколкові поранення й контузії. Розуміли: усе закінчилося, і ми справжні щасливці.
Тоді ми вперше за довгий час посміхнулися, забувши про перебиті ноги, осколкові поранення й контузії. Розуміли: усе закінчилося, і ми справжні щасливці.
Відлуння тієї історії Данило відчуває досі. Через вибух FPV-дрона він отримав важку контузію. Деякий час нічого не чув взагалі, але завдяки лікарям слух частково відновлюється. Тепер воїн активно підтримує побратимів, які ще лікуються в шпиталях.
– Скажу відверто, я навіть думки не допускав, що хтось з нас не вийде! Але під ворожим вогнем я казав, що ми всі вийдемо, і робив усе можливе, щоб так сталося. Радий, що все так і сталося!
Попри пережите, Данило продовжує свою складну роботу та ділиться досвідом із новачками. Лише за рік у Князівській бригаді він пройшов шлях від молодшого сержанта до молодшого лейтенанта:
– Бути добрим дронарем – означає не спати багато ночей, бути зосередженим і уважним, добре знати бойову обстановку, постійно вдосконалюватися й пам’ятати головне завдання – надійно прикривати побратимів-піхотинців.
Такими є сьогоднішні будні Данила. Проте чоловік певен, що роботи у війську вистачить і після війни:
– Якщо матиму сили приносити користь і змінювати щось на краще – залишуся у війську. Бо роботи багато, і ми маємо бути готові до нових викликів.
Скільки б не було випробувань, Данило знає – впорається. А як інакше, коли за спиною маленька донечка, а поруч – надійні побратими.
Надія ЗАМРИГА, начальник відділення комунікацій 14-ої ОМБр імені князя Романа Великого.
Джерело: www.volyn.com.ua
Новини рубріки
Сили спецоперацій знищили у Криму російську пускову установку С-400 «Тріумф» і склад боєприпасів
08 листопада 2025 р. 22:21
Як зняти статус «у розшуку» від ТЦК: юристка пояснила, коли це можна зробити дистанційно
08 листопада 2025 р. 22:03
У Володимирі відзначили працівників культури та майстрів народного мистецтва
08 листопада 2025 р. 21:25