165 днів тримали позиції на нулі: історія вимушеного героїзму

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

165 днів тримали позиції на нулі: історія вимушеного героїзму

09 листопада 2025 р. 18:55

09 листопада 2025 р. 18:55

Два Олександри ВЕЛИКИХ! Пів року на передовій були Олександр Тішаєв із позивним «Тішка» та Олександр Аліксєєнко на псевдо «Кузен».

Вони вийшли живими після майже пів року перебування на передньому краї фронту. І вони його втримали! Це той щоденний героїзм у нелюдських умовах, яких ми в тилу навіть уявити не годні. Але чи хтось замислювався – чому цим двом виснаженим чоловікам довелося так довго самим тримати позиції?

Два солдати: Аліксєєнко і Тішаєв. Два Олександри. Двоє ВЕЛИКИХ! Тримали позицію 165 днів. Не вкладається в голові, але – факт.

Наша, тероборонівська, 115-а Житомирська бригада. Славетна бригада, славетні воїни-житомиряни. Зараз всі постять фото героїв. Але у нас, в армії, добре знають, що якщо хтось герой, то це тому, що десь хтось недопрацював.

І якщо хтось живе своє найкраще життя, ховається від ТЦК і береже себе заради дітей, то потім хтось ЗМУШЕНИЙ стирчати 165 днів без заміни на нулі, бо заміни тупо немає.

У нас, в армії, добре знають, що якщо хтось герой, то це тому, що десь хтось недопрацював.

І коли хтось б’є військовослужбовців, бо вони заважають їм торгувати, то він, цей «рагульський чорт», у цей самий момент посилає когось на нуль без відпочинку, без сну, без шансів змінитися.

У наших побратимів – щасливий день. Вони вийшли через 165 днів пекла живі. А хто знає тих, хто не вийшли? І скільки тих, хто не вийшов? Хтось із погромщиків на 7-му кілометрі в Одесі думав про них? Ні! Вони думали про свою виручку. Смердючі бариги.

А Олександрам Великим із Житомирської бригади – честь! І дуже прикро, що їм довелося чинити подвиг, бо хтось просто залишився дома.

Долучайтеся до армії, люди! У нас, в ТрО можна підібрати посаду за здоров’ям і здібностями. Цінуємо професіоналів.

Валерій МАРЧЕНКО, блогер, експерт ринку праці, військовослужбовець ЗСУ.