вологість:
тиск:
вітер:
Пів століття лозоплетіння Григорія Матіяша
10 листопада 2025 р. 11:29
10 листопада 2025 р. 11:29
Григорій Матіяш з Рогожан Устилузької громади майже пів століття з прута кущової верби – лози – виплітає кошики. Різних розмірів і форми.
Такі вироби у господарстві мають багато практичних застосувань. Та окрім функції зберігання та перенесення овочів і фруктів, витвори рук майстра – це ще й приклад одного з найдревніших промислів в Україні – лозоплетіння. І якщо раніше такий вид народного ремесла був більш поширений, то нині не так багато майстрів на цьому спеціалізуються.
Про Григорія Матіяша і його улюблену справу днями розповіли на фейсбук-сторінці Будинку культури села Рогожани з нагоди прийдешнього Дня народних умільців, який відзначатимемо 9 листопада.
«Його вироби – це не просто кошики чи меблі, а жива історія, переплетена з любов’ю до рідної землі. Саме завдяки таким людям народне мистецтво не зникає, а розвивається і надихає нові покоління», – зазначає у дописі директорка Будинку культури Рогожан Наталія Матіюк, повідомляючи, що цьогоріч лозоплетіння хочуть внести до переліку нематеріальної культурної спадщини Устилузької громади.
А щоб популяризувати цей вид мистецтва, пані Наталія заохотила майстра взяти участь у Всеукраїнському конкурсі мистецтв «Козацькому роду нема переводу», де він здобув найвищу нагороду – гран-прі.
На сторінці закладу культури опублікували відеознайомство з майстром і його ремеслом. Григорій Петрович показав, як збирає вербову лозу й, як із сирої сировини, не піддаючи її жодній обробці, починає виплітати свої вироби.
«Кошик починаємо плести із каблуча. Згинаємо лозину у каблуч, потім створюємо перемичку. Після цього пускаємо лози і заплітаємо їх. Так формуємо дно виробу. Тоді робимо спинку і по кругу виплітаємо кошик, залежно від того, який виріб хочемо отримати: більший чи менший», – розповідає майстер й покроково показує, як працює над своїм витвором.
Цим ремеслом рогожанець займається уже близько 50 років. Коли ще був юнаком, то перейняв досвід плетіння у літнього чоловіка – Михайла Качура. Кілька разів ходив до нього вечорами, дізнавався про усі тонкощі справи й з того часу лозоплетіння – частина його життя. Зацікавився цим ремеслом і сусід пана Григорія – Леонід Сташук, тож перейнявши досвід майстра, теж став виплітати гарні кошики.
Таких народних умільців у громаді можна перелічити на пальцях. А попит на їхню продукцію є чималим серед земляків.
Кошики Григорія Матіяша є не лише в односельців, а й жителів різних міст і сіл далеко за межами Волинської області. А один із його виробів – колиска з лози – зберігається в облаштованій світлиці при Будинку культури, де зібрані старовинні речі домашнього вжитку, якими в давнину користувалися місцеві мешканці.
Лозоплетіння поєднує практичність і мистецтво – це екологічний спосіб виготовлення потрібних у побуті речей і водночас важлива частина української народної культури.
Валентина ТИНЕНСЬКА
Джерело: slovopravdy.com.ua
Новини рубріки
В Україні посилили контроль за продажем знеболювального налбуфіну
10 листопада 2025 р. 13:13
Дорогу наземним дронам: у волинській бригаді показали, як застосувати роботизовані комплекси
10 листопада 2025 р. 13:06
Волинянам нагадують про заходи правового режиму воєнного стану у прикордонній смузі
10 листопада 2025 р. 13:00