Поетична вітальня з Лідією Козак у Льотничівському ліцеї

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Поетична вітальня з Лідією Козак у Льотничівському ліцеї

10 листопада 2025 р. 12:27

10 листопада 2025 р. 12:27

У ліцеї села Льотниче Зимнівської сільської ради відбулася зустріч у поетичній вітальні «Все, що душа довірила словам». Гостею свята стала Лідія Козак — поетеса, односельчанка, колишня вчителька історії та мама воїна-захисника, повідомляють на сторінці освітнього закладу.

Учні розповіли про життєвий шлях Лідії Миронівни, декламували її вірші зі збірки «Ви у пам’яті вічно живі», а поетеса подарувала присутнім нові поезії про сьогодення – щирі, глибокі, справжні. На згадку про зустріч школярі вручили пані Лідії квіти та ляльку-мотанку, створену власноруч – символ любові та вдячності.

***

А днями Лідія Миронівна завітала у редакцію «Слова правди», щоб поділитися черговим своїм віршем, який вона написала після душевного спілкування з мамою загиблого воїна про біль утрати і те, як важко її нести в серці рідним і коханій дружині.

Листом багряним, променем сонця
Щодня зазираю у наше вікно
Згадую, кохана, твої рідні очі,
Як мені добре з тобою було.
Пробач за любов,пробач за розлуку,
Коли я від тебе пішов назавжди
Якби не війна… Не було б тої муки
І ми би з тобою ще довго жили.
Лагідним вітром, дощем, як сльозою
Я ніжно торкаюсь твоєї руки
У Бога прошу, щоб тобі в подарунок
Віддав не прожиті мною роки.