Діабет «молодшає», а ускладнення зростають: як війна вплинула на людей з цукровим діабетом ІІ типу

13 листопада 2025 р. 17:39

13 листопада 2025 р. 17:39

Із початку повномасштабної війни серед людей із цукровим діабетом 2 типу зросла частка тих, хто має ризики ускладнень. Про це йдеться у дослідженні українських вчених.

Результати дослідження, а також виклики, з якими під час війни стикаються пацієнти з цукровим діабетом, обговорили учасники експертної дискусії «Цукровий діабет 2-го типу в Україні: як забезпечити доступ до якісного лікування та зменшити ризики ускладнень». Про це Район.Медицина повідомили організатори дискусії.

Як свідчить опитування пацієнтів, за час великої війни стан погіршився в кожного четвертого (майже 25% респондентів). Основний показник погіршення стану – високий глікований гемоглобін, тобто середній рівень цукру в крові за останні кілька місяців.

За цим показником лікарі визначають: чи вдається пацієнту тримати глюкозу нормі, чи вже є небезпека для здоров'я. Для порівняння: до лютого 2022-го критичний показник глікованого гемоглобіну (вище 10% при нормі до 7,5%) вчені фіксували в близько 11% пацієнтів.

На прогресування діабету, як з'ясували науковці, суттєво вплинули пережиті обстріли, досвід окупації, вимушеного переміщення, переживання за пораненими чи загиблими близькими, а також відсутність регулярного моніторингу глюкози крові.

​​За даними громадської організації «‎Діа-Дзен», що допомагає людям із діабетом та їхнім близьким, сьогодні понад 1,5 млн українців живуть із цим діагнозом. Ще стільки ж або більше живуть з діабетом, але не знають про це.

«‎Ми щодня спілкуємося з людьми з діабетом та їхніми рідними й отримуємо від них звернення по допомогу. Ці люди, на жаль, рухаються до інвалідності та передчасної смерті. І таких пацієнтів багато в наших терапевтичних, хірургічних відділеннях, у  відділеннях діалізу. Це дуже сумні історії, коли в людини вже ампутація, і стає все гірше, або трапився інфаркт чи інсульт, відмовили нирки. Страшно розуміти, що цим незворотнім станам почасти можна запобігти, якби пацієнти і лікарі мали можливість забезпечити терапію, рекомендовану протоколами лікування діабету. Але на це в пацієнта зазвичай немає грошей, а ПМГ це не покриває.

Очевидно, що війна погіршує перебіг хронічних захворювань. Тому хотілося б, аби представники держави, які розробляють політики щодо охорони здоров'я, спиралися на науку, на доказові методи, на світові протоколи лікування діабету 2-го типу, які насправді є і в Україні. В цих протоколах ідеться про те, як запобігти цим жахливим ситуаціям, які стаються в житті як окремого пацієнта, так і родини в цілому», – розповіла Юлія Кукліна , виконавча директорка ГО «Діа-Дзен»:

Ірина Волошина , сімейна лікарка, докторка медичних наук, членкиня правління Академії сімейної медицини України, каже:

«‎Багато пацієнтів із діабетом, у тому числі ті, хто перебуває за кордоном як вимушені переселенці та звертається до місцевих лікарів, щиро вірять, що їм допоможуть крапельниці. Проблема в тому, що в Україні їм діагностували діабет іще 20–30 років тому, коли існувало чимало сумнівних схем лікування. І сьогодні нашим сімейним лікарям складно розвіяти міф, що ці крапельниці їм не продовжать життя, не врятують їхні нирки, не врятують очі, і що потрібно замість витрачання коштів на недоказові методи лікування перенаправити гроші на ті методи діагностики та препарати, які дійсно можуть врятувати людям життя».

Із підвищенням «‎середнього цукру» зростає і ризик ускладнень. Окрім серцево-судинних захворювань, без належного лікування загострення діабету може спровокувати ниркову недостатність, погіршення зору, ураження нервів, ампутації.

«‎Для цукрового діабету характерний безбольовий перебіг ішемічної хвороби серця, і від цього помирає більшість хворих із цукровим діабетом, — наголошує Олена Мітченко, докторка медичних наук, професорка, лікарка-кардіологиня вищої категорії, завідувачка відділу ендокринної кардіології та дисліпідемій Інституту кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска. — Болі немає, і фактично хворий вперше зустрічається з кардіологом уже в реанімації, з інфарктом міокарду. Тож людям із цукровим діабетом слід зважати не лише на рівень глікемії, а на рівень артеріального тиску, і слід призначати й отримувати від держави антигіпертензивні препарати, а також сучасні препарати для лікування дисліпідемії».

У середньому близько 40–50 % людей із діабетом у віці 40+ мають хоча б одне серцево-судинне захворювання. Світову статистику підтверджують й українські лікарі і теж помічають: в останні роки діагноз значно «помолодшав‎».

«‎Якщо раніше ми оцінювали такого пацієнта як особу старшого віку, то зараз ознаки цукрового діабету другого типу мають люди 40–45 років і часто навіть молодші, — каже Любов Соколова, докторка медичних наук, лікарка-ендокринологиня, керівниця відділу діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка — Це суттєвий виклик для нашої охорони здоров'я, оскільки з цим захворюванням ці люди житимуть значно довше. А це означає, що якщо вони будуть декомпенсовані, то в них швидше будуть розвиватися ускладнення. Це вже впливатиме і на якість життя людини, і на обсяг тих витрат, які державі потрібно буде закласти на цю людину працездатного віку, аби підтримувати її активність».

За час великої війни не лише зросла кількість людей із цукровим діабетом, але й з'явилися нові категорії пацієнтів. Про це під час дискусії розповіла докторка медичних наук, лікарка-кардіологиня Олена Мітченко.

«Кожен третій пацієнт у нашому центрі – воїн ЗСУ. Ми бачимо, як у молодих чоловіків, яким лише 27 чи 32 роки, виникає тяжка гіпертензія і цукровий діабет 2 типу. Дуже багато молоді до 40 років маніфестують діабет саме через хронічний стрес і бойові дії. Умовно кажучи, цукровий діабет “помолодшав”», – зазначила лікарка.

У МОЗ обговорюють можливі зміни в програмі «‎Доступні ліки» для пацієнтів із діабетом

«‎Найбільш клінічно та економічно ефективним в плані профілактики цукрового діабету другого типу та його ускладнень є робота над факторами ризику: контроль ваги, фізична активність, здорове харчування, якісний сон, відмова від шкідливих звичок. Це те, що корисно і для попередження захворювання, і для профілактики загострень у тих людей, які вже живуть із цим діагнозом», — зазначає заступник міністра охорони здоров’я України Євгеній Гончар.

За його словами, у 2026 році МОЗ запускає програму скринінгів здоров'я. Зосередяться передусім на боротьбі із серцево-судинними захворюваннями та на профілактиці цукрового діабету 2-го типу.

Обговорюють у міністерстві та НСЗУ і можливі зміни в програмі «Доступні ліки», аби розширити перелік медикаментів, які пацієнти з цукровим діабетом зможуть отримувати безоплатно або з невеликою доплатою.

«Ми спільно з Міністерством охорони здоров’я працюємо над тим, щоб розширити програму “Доступні ліки”: шукаємо рішення, які дозволять змінити підходи до ціноутворення та включити більше життєво необхідних препаратів, зокрема нові міжнародні непатентовані назви. Наше завдання – знайти баланс між потребою пацієнтів у доступі до лікування та наявними бюджетними обмеженнями», – зазначає Іван Жук , начальник відділу роботи з договорами про реімбурсацію Національної служби здоров'я України (НСЗУ).

Наразі українцям із діабетом 1-го типу держава покриває вартість тест-смужок для вимірювання рівня цукру. Щодо відшкодувань решті пацієнтів, то це питання, за словами Євгенія Гончара , дискусійне. Поки що наявне фінансування програми «Доступні ліки» не дозволяє виділяти на це кошти.

Волинські