Польща шукатиме на Рівненщині останки жертв «Волинської трагедії»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

14 листопада 2025 р. 19:42

14 листопада 2025 р. 19:42

Польща готується розпочати пошукові роботи місць поховання жертв Волинської трагедії у селі Угли, що на Рівненщині.

Міністерка культури Польщі Марта Цєнковська заявила, що відповідний дозвіл уже надала українська влада, повідомляє « Польське радіо ».

Польська сторона планує здійснити попередню розвідку місцевості до кінця поточного року або на початку наступного, а навесні перейти до основного етапу робіт.

Також міністерка заявила, що Варшава веде переговори з Києвом щодо отримання дозволу на подібні роботи у селі Гута-Пеняцька Львівської області.

Нагадаємо, що «Волинська трагедія» була серією етнічних чисток, що включала взаємне знищення українців та поляків на Волині в роки Другої світової війни, причому польські жертви вбивств та насильства на боці української сторони досягали десятки тисяч, а українські жертви — тисяч, згідно з Українським інститутом національної пам’яті.

Цей конфлікт став кульмінацією польсько-українського протистояння, що тривало з 1918 року, і включав як атаки УПА на польські поселення, так і польські відповідні дії та депортації в Галичині та на Холмщині.

Передувала цьому політика пацифікації влади Польщі, яка є злочином проти людства, здійснений польською владою проти українського населення Галичини.

Пацифікація супроводжувалась масовими арештами, побиттям та вбивствами людей, закриттям і руйнуванням українських установ у Галичині. Наслідком акції стала подальша значна радикалізація українського руху опору на західноукраїнських землях.

У 1920—1921 роках, близько 100 000 українців було загнано в концентраційні табори польським урядом, де їм часто відмовляли в їжі та ліках; деякі з них померли від голоду, хвороб чи самогубства. Серед жертв були не лише солдати та офіцери, а й священики, адвокати та лікарі, які підтримували українську справу. Кількість загиблих у цих таборах від хвороб оцінювалася в 20 000 осіб.