Народний адвокат з Волині: «Запитав би у Бога, чим завинила Україна перед Ним за такі страждання, кров і сльози…»

22 листопада 2025 р. 19:43

22 листопада 2025 р. 19:43

Сергію Федоровичу, дякуємо за Уроки Професіоналізму, Порядності й Патріотизму!

У віці 78 років після важкої онкологічної хвороби зупинилося серце відомого волинського адвоката Сергія Сафулька (1947 – 2025)

Колектив газети «Волинь» не просто багато років співпрацював із Сергієм Федоровичем, який надавав юридичні консультації нашим читачам на сторінках газети (під рубрику «Правова школа адвоката Сергія Сафулька» виросло не одне покоління наших краян), а й тішився дружбою з цією непересічною людиною, яка підкуповувала кожного своєю фаховістю, ерудованістю, патріотизмом, людяністю та гострим почуттям  справедливості…

Професійні досягнення Сергія Сафулька вражають: він був членом Вищої ради юстиції у 2004 – 2014 роках, головою Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, віцепрезидентом Спілки адвокатів України. Заслужений юрист України, Сергій Сафулько також був членом Спілки журналістів України, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Але не злукавимо, якщо скажемо, що чи не найбільшим його визнанням є те, що його називали «народним» адвокатом. До Сергія Федоровича йшли не лише по юридичну допомогу, а й просто як до мудрого порадника та друга. У своїх публіцистичних публікаціях у «Волині» чи в інтерв’ю, він відверто говорив про болючі, проблемні місця у житті нашого суспільства. А для багатьох колег-адвокатів він став взірцем. Навіть – для опонентів. «Часто складалося навіть так, що ті, проти кого я вів справи, ставали моїми друзями, а якщо у них виникала потреба шукати допомоги, йшли до мене».

«Часто складалося навіть так, що ті, проти кого я вів справи, ставали моїми друзями, а якщо у них виникала потреба шукати допомоги, йшли до мене».

…Маленький нюанс, який демонструє відданість Сергія Федоровича справі його життя – адвокатурі. Усі, хто бував у його кабінеті, міг бачити шафи, заставлені фаховими книгами – десятки і сотні товстих томів. І у кожній, абсолютно кожній книзі – по кільканадцять закладок! Усі ці томи були уважно перечитані від першої сторінки і до останньої сторінки. Дивовижно.

При цьому книгою номер один для себе Сергій Сафулько завжди називав Біблію, – «повний текст у перекладі Івана Огієнка».

Книгою номер один для себе Сергій Сафулько  завжди називав Біблію, – «повний текст у перекладі Івана Огієнка».

Але ми знаємо і про ще одну книгу, гортаючи яку в нашій редакції, Сергій Федорович не стримав сліз. Так-так, ми побачили у поважного пана Сафулька сльози – справжні, щирі, непідкупні – коли він взяв до рук у редакції книгу-фотоальбом Євгенії Харків «Пам’ятаємо своїх Героїв», де увічнено пам’ять військовослужбовців – мешканців Мар’янівської територіальної громади, які віддали своє життя за Україну впродовж 2014 – 2024 років.

– Тут же про загиблих моїх земляків… – Сергій Федорович тоді зробив велику паузу, ковтаючи гіркі сльози. – Коли з дружиною Ларисою йдемо на могили батьків у рідних Бранах на Горохівщині, щоразу зупиняємося вклонитися цим Героям…

Цю книгу вже неможливо було придбати, тому для нас за велику честь було подарувати йому цей фотоальбом Подвигу, Болю і Пам’яті…

До речі, за заповітом, свій вічний спочинок адвокат Сергій Сафулько і знайшов біля рідних хрестів у Бранах на Горохівщині. «Євдокія Кирилівна і Федір Никифорович – мої мама і тато – ось найперші, найважливіші люди у моїй долі, у моєму житті. Все, чого я досяг, – завдяки їм, їхній молитві, їхній вірі, їхнім мукам і сивині», – не приховував своїх почуттів вже сам сивочолий Сергій Сафулько.

…Під час однієї з останніх розмов ми поцікавились у Сергія Федоровича, про що він насамперед запитав би у Всевишнього?

– Запитав би, чим завинила Україна перед Богом за такі страждання, кров і сльози, що вилились на її голову? Як нам виправити такі гріхи, щоб дійсно – більше ніколи! – відповів народний адвокат Сергій Сафулько.

Впевнені, що і на небесах його душа буде шукати правди і молити Бога про нашу Україну...

Редакція газети «Волинь» глибоко сумує з приводу непоправної втрати для нашого краю та всієї України – смерті Сергія Сафулька. Щиро розділяємо біль тих, хто любив і шанував Сергія Федоровича.

Світла пам’ять світлій Людині – Людині-планеті на ім’я Сергій Сафулько!

Олександр ЗГОРАНЕЦЬ , Василь УЛІЦЬКИЙ .

Зараз також читають: Уже рік, як журналістка Алла Лісова пише репортажі на Небі .

Волинські