«Цілу війну переховували»: вчителька з Волині розповіла про порятунок єврейської дівчини

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

27 листопада 2025 р. 16:18

27 листопада 2025 р. 16:18

Багато міст і сіл на Волині зберігають пам’ять про трагічні події часів Другої світової війни. У 1942 році регіон став одним із центрів масових розстрілів єврейського населення. Л уцьк, Ковель, Володимир, Турійськ, Ратне — це лише частина місць, де тисячі людей були вбиті лише за свою національність. У селі Кульчин, що неподалік Турійська, досі згадують одну з таких історій — про родину, яку застала війна саме тут, і про тих, хто, ризикуючи життям, врятував їхню доньку.

Журналісти ВСН поспілкувалися з пані Ларисою Лотоцькою з села Кульчин — вчителькою історії, краєзнавицею, яка досліджує локальні сторінки Голокосту.

У самому Турійську єврейське життя до війни було зосереджене в районі, який місцеві досі називають Містечком. Тут працювали крамниці, діяла школа, вирувало духовне життя. Євреї та українці жили поруч, спілкувалися, допомагали одне одному. Все це обірвала війна — раптово і безжально.

За словами пані Лариси, у самому Кульчині, що неподалік Містечка, постійної єврейської громади не було. Проте ще за польських часів, а згодом і в радянський період, до села приїздили євреї з Володимира-Волинського — здебільшого на відпочинок. Серед таких гостей була родина Гольдгуберів — кравці, які щоліта знімали кімнату в селі, працювали, відпочивали й заробляли. Саме в Кульчині їх застала війна.

Батьки та одна донька загинули в гетто в Турійську, де відбувся масовий розстріл євреїв. Іншу доньку переховувала місцева родина— підлітка врятували, ризикуючи життям.

«Якщо німці виявляли єврея в родині — розстрілювали і єврея, і всю родину. А вони її переховували цілу війну…» — зазначила пані Лариса.

Після війни врятована дівчина емігрувала до Ізраїлю і домоглася визнання своїх рятівників як Праведників народів світу. Їхні імена викарбувані на стіні в Яд Вашем.

Нині біля Турійська є пам’ятний знак на місці розстрілу, але він потребує реконструкції. Пані Лариса брала участь у міжнародному проєкті «Мережа пам’яті», який мав на меті оновити меморіал, однак через війну фінансування призупинено.

«Ми проводили в 2022 році захід до 80-річчя розстрілу. Це більше 3 000 людей загинуло біля Турійська »

У громадах Волині досі згадують події тих років — проводять уроки пам’яті, організовують річниці, розповідають дітям про трагедії, які відбувалися поруч.