Сюжет роману «Коли зацвіте каштан» зароджувався у Володимирі та Устилузі

29 листопада 2025 р. 11:29

29 листопада 2025 р. 11:29

За час повномасштабної війни Володимир відвідує багато майстрів слова, більшість яких намагаються осмислити трагічні події сучасної російсько-української війни. Маємо вже великий пласт різножанрових творів воєнної тематики. Ці твори – хроніка нашої незламності і сили.

Найчастіше митці для зустрічей обирають локацію, що найбільше пасує для презентації їхніх книг. І це вже традиційно Книгарня «Є». Тут затишно, а довкола полиці з книжковими новинками, класичними і сучасними творами українських та зарубіжних письменників.

Ось і спілкування зі сценаристкою та прозаїкинею Яркою Любич, презентація її роману «Коли зацвіте каштан» відбулося, чи не у найпопулярнішій книжковій крамниці. Оскільки ця днина співпала із днем вшанування жертв голодоморів, то зустріч розпочалася із хвилини мовчання за невинно замореними голодом нашими предками. Протягом цієї хвилини замислилась, що в трагічній історії українців, хай і дорогою ціною, та-таки відстоювали і продовжують відстоювати свою свободу, право залишатися державою на карті світу.

Коли побачила дизайн книги з каштановим зеленим листочком на обкладинці та ще й з назвою, що повертає нас до весни – пори надії і віри, то посилилося бажання послухати про роман, історію його створення. Адже саме у Володимирі та Устилузі, які дали прихисток багатьом переселенцям через втрату рідних домівок і де люди готові прийти на допомогу тим, хто опинився в біді, виникла ідея його написання. Роман, як я зрозуміла, писався по гарячих слідах у той найзапекліший 2022 рік та надрукований тепер.

Спілкування з читачами розпочалося із тлумачення дещо незвичного літературного псевдоніма авторки. Ярко – це ім’я синочка, Ярослава-Ярика, який теж був присутній на цій презентації. Як і чоловік Олексій, що виступав у ролі модератора. Ярик завжди у подорожах разом з батьками. Його військові навіть жартома називали сином полку. Зашифрувавши у свій літературним псевдонім ім’я сина, авторка прагне довести, як сама зазначила, що пише заради нащадків, щоб вони прочитали все із перших вуст. Отож, Ярко Любич (за фахом юристка) до війни була сценаристикою. А з початку повномасштабного вторгнення стала займатися разом із чоловіком волонтерством. Зустрічі з воїнами, психологами, лікарями, парамедиками, їхні реальні історії життя стали поштовхом до написання цього роману. Хоч і твір про війну, у центрі його звичайна родина Білоцерківських (мешкали в Устилузі, повернулися до Гостомеля) і їхня рудоволоса донька Іванка, що мріє з’єднатися з родиною. Це реальна історія, як і усіх 47, покладених в основу книги. А от назва цілком мирна – «Коли зацвіте каштан».

І чому саме каштан? Письменниця зазначила, що кожен, хто вимушено змушений був покинути рідні місця, мріє повернутися додому. Кожен пам’ятає своє дерево, яке символізує тепло, родину, затишок. А коли зацвітає каштан, тоді нас огортають світлі емоції, певне натхнення і надія на те, що світло в кінці тунелів таки є.

Каштан в особливій пошані, бо це символ нашої столиці. Наші гості привезли не тільки книги, інші подарунки: шкарпетки, торбинки. І навіть футболка пана Олексія оздоблена яскраво зеленими листочками каштана. Виявляється, повагу до своєї нації, держави, столиці можна демонструвати і в такий спосіб.

Сюжетна лінія роману нагадує найтрагічніші події 2022-го: Київщина, жахливі руйнування, насильство, вбивства. Все це принесла загарбницька війна, зруйнувавши мирне життя щасливих людей, серед яких і сім’я Білоцерківських, яка мала улюблену роботу, бізнес у Гостомелі.

Доросла донька Іванка живе в Дніпрі. Там застає її війна. Це абсолютно реальна родина, яких тисячі. Звичайно, оскільки це художній твір, то авторка використала і право на художній домисл. Повномасштабне вторгнення руйнує усі плани, порушує спокійний ритм життя. Іванка стає волонтеркою. Працює більше 15-ти годин на добу. До слова, усі медики мають прототипів і другорядні персонажі теж. Серед яких дід Куркуль, який завжди в курсі всього. Він і досі живе в Гостомелі.

На презентації роману в цьому містечку на Київщині була вся родина Білоцерківських. Як відзначила Ярко Любич, задумувався твір як сценарій майбутнього фільму. Можливо, в майбутньому він ним і стане. 11 місяців писався роман, який посів друге місце у престижному конкурсі «Коронація слова». Авторка вважає, що фільм матиме і свого роду терапевтичний ефект. Говорити, писати про війну не можна без надії. Все має бути наповнене надією і підтримувати дух стійкості у читачів, глядачів, віри і сподівання на перемогу добра, справедливості. Роман «Коли зацвіте каштан» на часі, його варто прочитати. Хіба, можливо, тим, хто пережив окупацію, варто відкласти це до ліпших часів.

Отож, шановні любителі красного письменства, знайдіть нагоду завітати у книгарню «Є» і придбати літературну новинку із автографом-побажанням Ярко Любич.

Оксана ШЕСТАЛЮК

Волинські